Не лише магнітики: що насправді привозять з відпустки українські мандрівники?
До Всесвітнього дня туризму, який щороку відзначають 27 вересня, Ренійський історико-краєзнавчий музей перетворився на справжню скриню із скарбами. Там відкрили виставку унікальних колекцій місцевих мандрівників. З'ясувалося, що серед мешканців міста живуть люди з рідкісними та кумедними пристрастями: вексилофіли (фанати прапорців), сервофіли (колекціонери сувенірних ложок) і навіть діджітабулісти (ні, це не програмісти, а любителі наперстків).
Усі ми звикли привозити з відпустки магнітики й ліпити їх на холодильник. Ірина Єлисейцева зізнається: у неї холодильник теж завішаний сувенірами — сидиш, п'єш чай і поринаєш у спогади. Але одного разу їй стало занадто просто, і вона вирішила збирати наперстки.
— Це виявилося складним завданням. Нещодавно я літала до доньки в Нью-Йорк. У цьому величезному мегаполісі можна знайти абсолютно все... крім наперстків. Ну не займаються американці такими справами, — сміється Ірина.
Титул найзахопленішої колекціонерки Рені беззаперечно належить Галині Маратаєвій. За своє життя вона об'їхала 35 країн і привезла звідти не лише спогади, а й цілий гардероб національних капелюхів, купу брошок та цілу армію чайних ложечок.
Про ложечки: В Україні лише три міста випускають власні сувенірні ложки з гербами — Київ, Одеса та Львів. Усі вони, звісно ж, є в її колекції.
Галина збирає раритетні вітальні телеграми.
— У молодості я їх просто викидала. Але мама зупинила: «Ти почитай, скільки там тепла та побажань щастя! І ти це — в грубку?». Відтоді я їх складаю. Багато місця не займають — усього одна взуттєва коробка. В мене ще була колекція воскових бутоньєрок, які раніше презентували запрошеним на весілля. Шкодую, що цю колекцію я не зберегла – такого зараз не знайдеш.
У музейній експозиції можна було побачити вимпели, зібрані Ніною Івановою, яка працювала в портовому інтерклубі. Колекцію дерев’яних Піноккіо подарувала уродженка Рені Ірина Набойщикова, яка зараз мешкає в Італії.
Велику цінність набувають колекції мушлей, які раніше привозили місцеві моряки. А от сучасним туристам так не пощастить: Єгипет, Таїланд, Мальдіви, В'єтнам та деякі інші країни суворо заборонили вивозити мушлі, аби зберегти екосистему.
Про свою історію колекціонування нам розповів Юрій Шлапход:
— Якось я помітив, що в мене забагато попільничок, і вирішив зібрати колекцію. Купував на барахолці в Харкові. Для захисту сімейного бюджету встановив залізне правило: дорожче 100 гривень не купувати, хіба що за чеське скло міг відвалити 150... Але не завжди потрібні гроші. Дуже красиву попільничку я поцупив у родички з курника — вона пристосувала розкішну річ для годування курчат. Загалом в мене близько ста попільничок.
Виставка переконала: збирати можна що завгодно, аби це приносило радість і приємні спогади.
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
