Мешканка нашого міста Наталія В. опинилась у ситуації, від якої не застраховано ніхто:
— Ненароком наступила на металевий штир: глибока рана, багато крові. Набрала «103», описала ситуацію, на що мені відповіли: «Швидка допомога» у таких випадках не виїжджає, добирайтеся до лікарні самостійно».
Знаходжу машину, їду до поліклініки – там мене відправляють до колишньої портової лікарні. Їдемо до портової. На чергуванні – лікар-педіатр, він оглядає ногу та каже, що перелому немає. Лікар рекомендує мені самостійно обробити рану перекисом водню. Тільки втратила час: повернулася додому, обробила рану. Три тижні не могла ходити. Я дуже обурена роботою наших медустанов, вважаю, що медичної допомоги мені взагалі не надали.
У яких випадках приїжджає «Швидка допомога»?
«Швидка допомога» справді приїжджає лише за таких станів, які можуть загрожувати життю пацієнта чи призвести до різкого незворотного погіршення здоров'я. В Указі МОЗ №583 від 26 березня 2021 року сказано наступне.
Бригада виїжджає за рішенням диспетчера оперативно-диспетчерської служби у випадках отримання інформації про такі скарги/симптоми пацієнта:
— непритомності або порушень притомності;
— судом;
— раптового розладу дихання, відсутності дихання, неефективності дихання;
— раптового болю в грудній клітці;
— раптового головного болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою;
— раптового порушення зору;
— порушення мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово;
— гіпо- та гіперглікемічної коми;
— гострого болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі;
— значної зовнішньої кровотечі, блювання кров’ю, кровохаркання;
— ознак внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо);
— порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше);
— анафілактичної реакції, спричиненої різними чинниками;
— укусів змій та павуків;
— травм, які загрожують життю;
— нещасних випадків будь-якого характеру;
— теплового удару і переохолодження, які загрожують життю;
— асфіксії всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, удушення);
надзвичайних ситуацій будь-якого характеру;
— гострих психічних розладів (з поведінкою, небезпечною для життя пацієнта та/або людей поруч);
— інших станів, які загрожують життю та здоров’ю людини;
— за запитом керівника Бригади для підсилення додатковою кількістю бригад.
Куди звернутися, якщо отримано побутову травму і потрібна невідкладна медична допомога?
Як пояснив гендиректор Ренійської міської лікарні Олег Бурля, у разі
побутової травми за медичною допомогою слід звертатися:
— по буднях, понеділок – п'ятниця, до 13:50 – у поліклініку за адресою: вул. Дунайська, 15. У цей час у поліклініці ведуть прийом хірург та окуліст (якщо травма ока).
— весь інший час, у тому числі вночі та у вихідні дні, у разі отримання побутової травми слід одразу прямувати на базу №2 (в колишню портову лікарню), де цілодобово працює приймальний спокій, чергує лікар. У разі потреби буде викликаний ургентний спеціаліст (рентгенолог, хірург, окуліст тощо).
Чи працює ця система та які бувають проблеми?
Ситуації, безперечно, бувають різними: від глибокої різаної рани – до укусу собаки.
Свою історію розповіла нам мешканка міста Рені Тетяна К.:
— Це було в суботу, у вихідний день: я послизнулася у дворі, впала і зламала руку. Чоловік мене одразу посадив у машину і повіз прямо до портової лікарні. Чергова у приймальному спокої зателефонувала та викликала хірурга. Того ж дня Олександр Віталійович Сирота наклав мені гіпс і залишив у відділенні. Але попередив, що лікарняний може відкрити лише сімейний лікар. Тож у понеділок із самого ранку я маршруткою поїхала на першу базу. Записатися на прийом до сімейного лікаря не вдалося – черга була вже повністю сформована. Мені довелося чекати в коридорі до дванадцятої години, поки сімейний лікар та його медсестра не знайшли можливість відкрити лікарняний, адже ця справа серйозна, – перенервувала, піднявся тиск.
— Два місяці тому я їхав велосипедом містом, і на вулиці на мене напав бродячий собака, — розповідає Іван М. — Укусила, зараза! Вдома поранену ногу я промив з милом, залив рану перекисом водню. Але знайомі порадили: все одно треба звернутись до поліклініки. Пошкандибав. Просидів у черзі більше години, тому що прийом ведеться лікарями за попереднім записом – але собаки кусають не за графіком! Хірург в решті решт прийняв. Але добре, що я сам одразу обробив рану, зараження не виникло, все обійшлося. Ще раз переконався, що треба самому знати правила надання першої медичної допомоги. Отже, бережіть себе!
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
