Дзьосей (josei, 女性) — демографічний напрямок японської манги, розрахований насамперед на дорослу жіночу аудиторію; тим самим словом часто називають аніме-екранізації таких творів.
Це не окремий жанр із обов'язковим набором сюжетів. Дзьосей може бути романтикою, драмою, комедією чи повсякденною історією. Відрізняє його насамперед аудиторія та пов'язаний з нею погляд на відносини, роботу, самостійність, сім'ю та вибір дорослої людини.
Чим дзьосей відрізняється від сьодзьо
Найочевидніша відмінність — вік аудиторії. Сьодзьо традиційно адресовано дівчатам-підліткам, тоді як жанр дзьосей для дорослих жінок. Але проводити кордон лише за віком героїв було б помилкою.
Сьодзьо цілком може розповідати про серйозні проблеми, а дзьосей — бути легкою комедією. Різниця частіше помітна у життєвому контексті. У сьодзьо велике місце займають перше кохання, дорослішання, школа, відкриття власних почуттів. Дзьосей частіше починає розмову пізніше: коли в героя вже є робота, самостійне життя, минулі відносини, фінансові зобов'язання або уявлення про те, яким має бути його майбутнє.
Кохання тут не скасовує решту частин життя. Навпаки вона часто стикається з ними.
Чому дзьосей не можна визначати як «реалістичну романтику»
Романтичні лінії справді зустрічаються у дзьосей дуже часто. Це можуть бути побачення, спільне життя, сексуальна близькість, розмови про шлюб, розставання або стосунки, в яких люди хочуть зовсім різного.
Але сама романтика не визначає категорії. Дзьосей може будуватися навколо кар'єри, дружби, сім'ї, самотності, творчості чи пошуку свого місця у дорослому світі.
Особливо помітна інша риса: вчинок зазвичай має продовження. Рішення розпочати відносини може торкнутися роботи та звичний спосіб життя. Розлучення не закінчується гарною драматичною сценою — після нього персонажу все одно доводиться жити далі. Любити людину теж не означає автоматично підходити одна одній.
Саме такі деталі часто створюють відчуття більшої дорослості, хоча похмурість чи побутовий реалізм самі собою ознаками дзьосей не є.
Як дзьосей показує відносини
У цих історіях людині можна суперечити самому собі. Він може хотіти близькості та одночасно дорожити незалежністю. Любити партнера, але на бачити з ним спільного майбутнього. Ревнувати і при цьому розуміти, що проблема не в супернику, а у власних страхах.
Звідси виникає важлива відмінність від спрощеної романтичної формули: сильні почуття необов'язково означають добрі відносини.
При цьому вважати дзьосей виключно територією складних розлучень, токсичних зв'язків та кар'єрних криз теж не варто. У ньому вистачає гумору, легких історій та ексцентричних персонажів. «Дорослий» тут скоріше означає інший життєвий ракурс, а не постійну серйозність.
Як зрозуміти, чи дійсно аніме відноситься до дзьосей
За сюжетом визначити це виходить не завжди. Аніме про тридцятирічну жінку не стає дзьосей автоматично, як і шкільна історія не перестає їм бути лише через вік персонажів.
Для манги важлива її видавнича демографія — на яку аудиторію орієнтовано видання, де твір виходив. Тому схожі по атмосфері історії можуть ставитися до різних категорій: дзьосей, сьодзьо або сейнен.
Це пояснює і плутанину у добірках. Іноді словом «дзьосей» називають будь-яке серйозне аніме про дорослі стосунки, хоча формально оригінальний твір відноситься до іншої демографії.
Які аніме добре показують різні сторони дзьосей
Nodame Cantabile поєднує відносини з професійним розвитком молодих музикантів: любов існує поряд з амбіціями, навчанням та різними уявленнями про майбутнє.
Chihayafuru показує, наскільки ширше дзьосей звичайної романтики. Тут найважливішу роль грають змагальна карута, особисте зростання, дружба і прагнення стати сильнішими у вибраній справі.
Princess Jellyfish (Kuragehime) працює зовсім інакше: через соціальну незручність, самооцінку, жіночу дружбу, моду та зіткнення людей з дуже різним способом життя.
Ці твори мало схожі один на одного — і тому добре пояснюють сам термін.
Чому дзьосей займає окреме місце в анімі
Дзьосей не є «сьодзьо, тільки серйозніше». У нього інша вихідна точка. Персонажу нерідко доводиться думати не лише про те, що він відчуває, а й про те, як жити з наслідками власних почуттів та рішень.
Тому дзьосей цікавіше сприймати як простір для історій про дорослих жінок та дорослу аудиторію, а не як ще одну назву романтичного жанру. Любов тут може бути найважливішою частиною сюжету, але їй не обов'язково належить усе життя персонажа.
Джерело: guyver.org
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
