Балерина з Рені Марія Ялома розповіла, як працює у Німеччині

Яким повітрям «живиться» балерина з Рені? 

Ось уже понад рік наша землячка Марія Ялома виступає у складі балетної трупи театру у німецькому місті Кіль.

Багато ренійців пам'ятають Машу з дитинства, коли вона виходила на сцену з у складі дитячого зразкового ансамблю «Конфетті».

Вирішивши стати балериною, дівчина вступила до Київської муніципальної академії танцю ім. Сержа Лифаря, закінчила його та отримала запрошення до Національної опери України – найбільшого театру Києва.

— У Києві пройшли чотири щасливі роки мого життя, — каже наша землячка. – Я танцювала дуже багато у різнопланових спектаклях, бували тижні, коли виходила на сцену щодня.

Марія Ялома отримала першу категорію, до наступної – солістка балету – залишався один крок.

Широкомасштабна війна порушила всі плани. Марія Ялома зі своєю колегою вирішили поїхати за кордон.

— Це була поїздка, м'яко кажучи, в нікуди, – розповідає Марія. – Марно намагалися знайти роботу в Польщі, відчували, що втрачаємо форму. І коли мені зателефонувала знайома з пропозицією приїхати до Німеччини, де головний хореограф та балетмейстер Ballet Kiel Ярослав Іваненко – він родом з України – набирав трупу за гостьовими контрактами, я туди помчала на всіх вітрилах. З Ярославом Іваненком я була знайома: до великої війни він приїжджав до України і в Київській опері ставив балет «Данте», в якому я танцювала, він мене запам'ятав.

Але гостьовий договір у Німеччині – це роль в одній постановці, це договір на два-три місяці. Марія Ялома старанно працювала і отримувала роль за роллю в найрізноманітніших постановках. Так пройшов перший рік у Європі.

У серпні Маша отримала відпустку та приїхала додому.

— Не плакала я давно, але коли зайшла до батьківського дому, у мене самі потекли сльози, — каже балерина. – Я довго не могла заспокоїтись. Загалом Батьківщина для мене – це її запахи. Ми пішли з мамою на ринок. Я ходила рядами: брала помідор, підносила до обличчя, глибоко вдихала аромат, клала овоч на місце. Потім брала огірок, яблуко, персик. Мамочко, як вони пахнуть!.. Саме повітря Бессарабії – воно таке тепле, смачне! І тут яблуко пахне яблуком. Якщо це персик на дереві в твоєму саду, то за нього ще треба поборотися з якимсь богомолом, який у листі чекає на свою здобич, або потіснити павука, який так намагався сплести свою мережу. Живність – неймовірна, я вже й забула, що це таке.

Про вимоги за кордоном, про балет у Німеччині та про найпотаємніше – в інтерв'ю на каналі «Новини Рені».

Антоніна БОНДАРЕВА

Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.