Чому два колективи Ренійського Будинку культури репетирують разом, розповіла Єлизавета Здраєвська.
Нещодавно у рамках святкування 31-ї річниці незалежності України «живий концерт» – велика рідкість у наші дні – дали у парку Перемоги народний народний хор ветеранів та народний ансамбль «Церенкуца», що працюють при Ренійському Будинку культури.
Репертуар складався з українських творів, які перемежувалися читанням гуморесок.
Як розповіла хормейстер Єлизавета Здраєвська, у період воєнного стану, коли концертів стало набагато менше (останній благодійний пройшов 30 квітня), хор продовжував активно репетирувати разом зі своїми концертмейстерами Михайлом Тетрадовим та Андрієм Гапчуком.
— Щоправда взимку, коли було холодно, ходило до десяти людей, а нам треба було готуватися до чергового захисту звання «народний», — розповідає керівник. – Тоді я звернулася до учасниць ансамблю «Церенкуца» з проханням підтримати нас, тим більше хору не вистачає перших голосів, і наші колеги з творчого цеху погодилися. Так ми почали репетирувати разом. З настанням весни усі 22 учасники хору ветеранів стали стабільно приходити на репетиції, але співпраця з ансамблем, який веде Галина Нікіта-Куля, збереглася. І коли нам дозволили дати «живий концерт», присвячений Дню незалежності України, дівчата виявили бажання виступити разом.
Єлизавета Здраєвська розповіла, що останнім часом репертуар хору ветеранів поповнився такими українськими піснями, як «Сонце низенько», «Дзвони батьківських криниць», «Посилала мене мати…» та іншими.
— Ми розучили пісню на слова Т. Шевченка «По діброві вітер виє…» і в цьому концерті вперше виконали її на публіці, — розповідає хормейстер. – Зовсім свіжий твір у нашому репертуарі – «За роком рік минають наші літа», ми цей твір розучили лише за чотири репетиції. Хочу сказати, що хор ветеранів зараз працює із великим ентузіазмом. Незважаючи на те, що літо було дуже спекотним, не пропускали жодної репетиції. І навіть коли після концерту я запропонувала взяти один вихідний, хористи запитали: «А хіба ми втомилися?!» І наступного дня знову зібралися на репетицію. Ми бачимо, що жителі нашої громади скучили за живими концертами. І ми теж дуже скучили за нашими глядачами.
Щодо захисту звання «народний», то до цього питання хор ветеранів повернеться після перемоги.
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
