Микола Чобану розповів, як вивів стародавнє свято на велику сцену.
Вчора, 1 березня, мешканці багатонаціонального півдня Одещини дарували один одному мерцішори та святкували прихід весни.
Першим у Ренійському районі народне свято Мерцішор вивів на велику сцену Будинку культури Микола Чобану. Тоді за радянських часів це був маленький подвиг, адже культивувалися інші свята.
— Ми з дружиною, яка працювала художнім керівником сільського Будинку культури, ідібрали для концертної програми найвеселіші молдавські народні пісні, запросили самодіяльні колективи із Молдови, — розповідає Микола Чобану, який очолював Долинський Будинок культури 23 роки. – Свято так сподобалося, що пізніше його почали проводити і в інших Будинках культури Ренійського району. В одному з перших свят взяв участь наш земляк Марін Ганчу – сьогодні відомий у Республіці Молдові соліст, викладач Кишинівської державної консерваторії. Він приїжджав не лише за тим, щоб виступити перед односельцями – він писав дипломну роботу, присвячену святу Мерцішор, яку потім успішно захистив.
Микола Чобану розповів, що в часи його дитинства в селі Долинське мерцішори робилися як прикраса, яку носили не на грудях, як зараз, а лише на зап'ясті. Дарували один одному з побажаннями здоров’я на прийдешній рік.
— Носили цілий місяць, а потім закидали мерцішори на очеретяні дахи хатин. Тоді в селі Долинське всі хати були глинобитними, невисокими, покритими очеретом.
Звідки пішла традиція закидати мерцішор на дах, я не знаю, але вважалося, що з ним «викидаєш» всі нещастя та хвороби.
Микола Чобану знайшов у Молдові художника, який зробив у обрядовій залі величезне панно, на якому були зображені Долинський Будинок культури, будівля правління колгоспу та мерцішор. У цій залі всі молодята села Долинське урочисто розписувалися та обмінювалися кільцями. Але це панно, нажаль, залишилося лише на старих фотографіях.
Як особисто Микола Чобану увічнив на фото історію Долинського та його мешканців, як у селі відзначають Храмове свято, розповідає репортаж на Ютуб-каналі «Новини Рені»:
Чому мешканців Долинського у місті Рені називають «долинскими полковниками», ми спробували з’ясувати два роки тому у інтерв’ю:
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
