Алея слави буде продовжена до пам'ятника Тарасу Шевченку
Війна триває: Ренійська громада, як і всі інші, отримує трагічні звістки про загиблих і зниклих безвісти земляків.
За словами міського голови Ігоря Плєхова, 50 жителів міста Рені вважаються зниклими безвісти. Про це він повідомив на особистій зустрічі із сім'ями загиблих.
На зустрічі обговорювалися питання благоустрою Алеї слави у парку Перемоги та військових поховань на новому цвинтарі.
Як повідомила очільниця відділу культури Антоніна Асаржі, 29 серпня у парку Перемоги планують відкрити ще 8 портретів загиблих земляків.
Сім'ям запропонували кілька варіантів – встановлювати банери у два ряди або продовжити дві шеренги героїв до пам'ятника Тарасу Шевченку. Зупинились на другому варіанті.
За рахунок місцевого бюджету вже закуплено металеві квіти та свічки з фотоелементами – для встановлення біля кожного портрета. Як зазначила Антоніна Асаржі, деякі родини Героїв у Рені не живуть, тому їхні портрети не мають квітів, або потребують заміни.
Міський голова попросив родичів загиблих якомога мінімізувати використання штучних квітів, оскільки вони вигоряють на сонці, покриваються пилом, і в результаті Алея слави має неохайний вигляд. Те ж саме прохання – про могил на цвинтарі.
— По можливості приносьте живі квіти. Коли вони зав'януть, співробітники ЖКС їх приберуть, — запевнив Ігор Плєхов.
Обговорювалося питання подальших поховань. Ще в липні 2022 року виконком Ренійської міськради ухвалив рішення про виділення на території нового цвинтаря сектору №12 для військових поховань. Але на прохання батьків загиблих, яким неможливо було відмовити, було дотримано традиції – резервування місця для поховання найближчих родичів поряд (дай Бог їм усім довгих років життя).
— На початку війни ми думали, що вона триватиме щонайбільше півроку, і на Алеї слави виділяли місце і для загиблих, і для їхніх батьків – якщо вони на цьому дуже наполягали, — сказав Ігор Плєхов. — Але якщо таку практику продовжити далі, то місця на Алеї Слави не вистачить — у нас сьогодні 50 зниклих безвісти. Хоча кожного з них ми чекаємо додому, не перестаючи сподіватися на краще.
Родичі загиблих з розумінням поставилися до ситуації і дійшли думки, що надалі доцільно на Алеї слави ховати лише Героїв.
Якщо сім'я з цим принципово не згодна, тоді можливі поховання поряд із рідними на іншій території цвинтаря. Саме таке рішення ухвалили сім'ї загиблих Артема Варсана та Сергія Раджабова.
— Законодавство про поховання надає ще один варіант – встановлення так званого кенотафа, – розповідає секретарка виконкому Ольга Калайджі. — Кенотаф — це надгробна пам'ятка чи символічна могила, всередині якої немає тіла чи праху покійного. Такі встановлюють, коли людина загинула під час війни, аварії корабля або катастрофи, а його тіло не знайшли. Кенотаф – це пам'ятка для близьких, місце скорботи, куди можуть принести квіти.
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
