У Ренійській громаді зграї диких тварин нападають на худобу та овець.
Жителі Ренійської громади стурбовані значним зростанням чисельності шакала та лисиці.
У мирний час популяцію цих звірів скорочували мисливці, які вели цілеспрямований відстріл. У період воєнного стану полювання заборонено, і звірі розмножуються з геометричною прогресією.
— Три дні тому я на мотоциклі повертався з риболовлі до міста Рені, – розповідає пенсіонер Петро Карапетре. — Їхав дамбою вздовж озера Кагул, і в районі так званого старого пляжу за мною погнався агресивний шакал. Ще б трохи, і вкусив за ногу! Я дав газу, і звір незабаром відстав. Я був у шоці, бо шакал напав серед білого дня! Можливо, це була самка, котра охороняла свій виводок, я не знаю. Але подібних випадків ніколи не було – зазвичай шакали ховаються від людини.
Рибалка розповів, що шакала в наших краях часто можна на мить побачити на світанку — і він тут же ховається в чагарниках. Їхнє страшне виття чути з очеретів після настання сутінків.
— Але останнім часом я дуже часто бачу шакалів у світловий день, вони бігають зграями по 5-6 особин, – розповідає Петро Карапетре. — Але щоб шакал погнався за людиною, з таким я ніколи не стикався. Я не сумніваюся в тому, що за мною погнався саме шакал: я – досвідчений мисливець і можу відрізнити цього хижака від дикого собаки. Свого часу я знищив не одного шакала. Шкуру одного з них зробив і повісив на стіну. Вона характерного забарвлення – кольори охри та зверху чорна ость.
У Ренійській громаді почастішали випадки нападу звірів на худобу.
– Перший випадок нападу шакалів на моїх тварин стався влітку минулого року, – розповідає наш земляк Михайло Клошка. – Я тримаю своїх корів на випасі у районі протоки Руська. І ось одного разу мені дзвонять рибалки і розповідають, що зграя шакалів, десь 18 штук напали на моє теля. Рятуючись від хижаків, теля зайшло в озеро і попливло в напрямку рибальського човна! Цього року шакали вже загризли п'ять моїх тварин. Взимку зацькували великого бичка вагою 300 кілограмів. Думаю, що вони на нього напали, коли він спав. Я прийшов – бичок лежить мертвий, шия роздерта. Чув, що страждають й інші жителі Ренійської громади. Мій дядько живе в Орлівці, він тримає отару овець, на яку постійно нападають шакали. Останній випадок був буквально кілька днів тому.
— У Ренійській громаді шакалів стало дуже багато, і вони все ближче підступають до міста та сіл, – продовжує Петро Карапетре. — Якщо говорити про Рені, то шакалів часто можна побачити в чагарниках диких маслин у районі очисних споруд, на наливній, у чагарниках очерету між містом та селом Орлівка. Також бачимо, що розплодилося дуже багато лисиці. Я вважаю, що ситуація стає дуже небезпечною, тому що лисиці часто хворіють сказом. Якщо це станеться, то вони заразять і шакалів, і бродячих собак, яких у нас дуже багато. І тоді стан справ стане надзвичайно небезпечним уже й для людей. Минулими роками ми, мисливці, постійно відстрілювали лисицю та шакалів, здавали зразки на аналізи. Наразі, у період військового стану полювання заборонено. Але, я думаю, треба ухвалити рішення і дати можливість товариствам мисливців відрегулювати чисельність звіра.
Як відомо, у Придунав'ї у шакала немає природного ворога — вовка, який міг би скоротити популяцію. У таких випадках природа сама регулює чисельність популяції – тварини починають хворіти і масово гинути.
— Днями за містом я побачив сім абсолютно облисілих єнотів, уражених якоюсь шкірною хворобою, на кшталт лишаю, що стриже, — розповідає Михайло Клошка. – На них навіть страшно було дивитись – шкіра вже пішла тріщинами. Я повернувся додому, взяв лопату, знищив усіх хворих тварин та закопав. Думаю, це краще, ніж якби вони заражали інших звірів. Але найстрашніше – це сказ, коли хворі тварини стають агресивними та можуть нападати на людей.
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
