У Ренійському музеї відбулася зустріч, присвячена 35-річчю виведення радянських військ з Афганістану.
15 лютого 1989 року останній радянський солдат із Обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані (ОКРВА) повернувся додому. Серед учасників цієї війни були й ренійці. Не всі повернулися додому.
— У минулому столітті було дві великі війни – перша та друга світова, але були ще десятки військових конфліктів СРСР, про які ми мало знаємо, — зазначила бібліограф Ренійської публічної бібліотеки Ганна Тарасенко, відкриваючи у Ренійському історико-краєзнавчому музеї зустріч, присвячену 35-й річниці виведення радянських військ з Афганістану. – У бібліотеці зібрано матеріали про багатьох наших земляків, учасників цих конфліктів.
На зустрічі був присутній воїн-інтернаціоналіст Іван Мунтяну, для якого директорка Ренійського історико-краєзнавчого музею Галина Маратаєва з нагоди свята пошила в подарунок пуштунку (на світлині) – традиційний головний убір народів Афганістану, який виготовляють з натуральної вовни.
Після закінчення Ізмаїльської морської школи Іван Мунтяну проходив термінову службу у складі ОКРВА. Був зв'язківцем, артилеристом. За успішне проведення операції «Магістраль» був нагороджений медаллю «За відвагу». Друга медаль «За відвагу» знайшла свого героя вже дома, вона була вручена у 1992 році.
— Після того, як я повернувся додому, приходив до тями цілий місяць, — розповідає Іван. — Моя бабуся була знатна травниця, щоранку вона змушувала мене випивати кухоль козячого молока і давала настоянку заспокійливих трав.
Іван зі своїми бойовими товаришами неодноразово брав участь в операціях і пам'ятає те почуття неймовірного підйому, коли з чергової операції чи бойового зіткнення вдавалося всім вийти живими – у крові «кипів адреналін».
— Я здивувався, коли це ж почуття відчув влітку минулого року після атаки ворожих дронів на порт Рені — я якраз тієї ночі чергував в охороні, — розповів Іван. — Після моєї служби в Афгані минуло вже 38 років, а відчуття, виходить, «наздоганяють» й досі.
Учасники військових конфліктів рідко вдаються до спогадів, бо вони дуже важкі. Воїн-інтернаціоналіст Олег Чілакчі, який у складі останнього батальйону виходив з Афганістану 15 лютого 1989 року, про це розповів лише через 29 років: останній караван дивом повернувся додому, його вже «списали», не чекали і не зустрічали. Як це було – в інтерв'ю Олега Ютуб-каналу «Новини Рені»
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
