Учасник війни вирішив розширити свій цех з виробництва меблів.
Житель міста Рені Андрій Брицько, який у перші дні широкомасштабної війни пішов воювати добровольцем, після повернення з фронту вирішив розширити свій бізнес і почав обладнувати цех з виготовлення меблів. Для цього Андрій скористався грантом від Фонду обов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття — у розмірі 500 тисяч гривень, у чому йому допомогли фахівці Ренійської філії Одеського центру зайнятості. На ці гроші підприємець вирішив купити обладнання, щоб удосконалити та прискорити процес збирання меблів.
Все почалося з люстри
Андрій Брицько, за професією програміст, роботою з деревом захопився в 2008 році. Все почалося з дерев'яної люстри, яку його дружина запримітила в одному з магазинів Ізмаїла. За неї просили 2,8 тисяч гривень. Андрій обіцяв дружині зробити аналогічну своїми руками, і в нього пішло на цю роботу лише чотири години. Потім сім'ї знадобилося обладнати меблями кухню. Взявши частину роботи на себе (проектування та складання), Андрій здешевив її вартість удвічі. Коли фото готової роботи підприємець виклав до Інстаграма, пішли замовлення. Андрій їх виконував у гаражі.
Пішов на фронт добровольцем
Багато жителів міста Рені та Придунав'я знають, що Андрій Брицько багато років захоплювався страйкболом. Він не лише навчався і грав сам, а й створив інтернет-магазин із продажу амуніції. Згодом ця воєнізована гра відіграла велику роль у його долі.
Коли в Україні почалася широкомасштабна війна, більшість страйкболістів пішли захищати незалежність своєї країни зі зброєю в руках.
— Два-три місяці у навчанні не давали добровольцям потрібних навичок, – каже Андрій. – А у страйкболістів зброя «в руках лежала», ми знали тактику ведення бою. Як виносити пораненого, як врятувати себе та товаришів у критичній ситуації – усьому цьому ми вже були навчені.
Враховуючи спеціальність Андрія Брицько, його взяли до загону зв'язківців, які забезпечували комунікацію між командуванням та всіма підрозділами бригади. Коли через військові дії зв'язок зникав, його треба було негайно відновляти:
— Якщо хлопці на нулі залишалися без зв'язку, це було дуже важко і загрожувало найгіршими наслідками. Відновлюючи зв'язок, ми самі неодноразово потрапляли під обстріли. Іноді дивом залишалися живими.
Андрій Брицько воював до серпня 2023 року.
Про те, як учасник бойових дій, повернувшись додому, виготовляє меблі на замовлення, як обладнає свій цех і скільки планує відкрити нових робочих місць – у репортажі на каналі «Новини Рені».
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
