Доля трійні з Рені: рік випробувань

Мама з дитиною знаходиться в Італії – дитині потрібна пересадка печінки.

Вчора, 18 серпня, відзначила перший рік від дня народження трійні родина Юрія та Людмили Мокану.

Як ми вже розповідали, це перша в місті Рені трійня за останні півстоліття.

У Юрія та Людмили вже були троє дорослих дітей, але несподівана вагітність завершилася ось таким потрійним сюрпризом – Мишко, Софія та Вікуля.

Перші дві дитини ростуть і розвиваються нормально, а у Вікторії, яка народилася з найменшою вагою, виникли проблеми зі здоров'ям.

Мати з дитиною були направлені до Одеської лікарні, а потім сім'я вирішила лікувати дитину в одній із Кишинівських клінік.

— У цей період мені дуже допомогли мої двоюрідні сестри: в Рені — Оксана, а в Одесі Аліна, — розповідає Людмила. — У Кишиневі мене постійно опікувалися Інга Казани і Катя Каравасілі: вони не тільки допомогли тому, щоб нас прийняли в Кишинівську клініку, але й допомагали вирішувати побутові питання — приносили їжу, прали наші речі, без них я б сама не впоралася. Я дуже вдячна лікарям, які ставилися до нас дуже уважно та душевно. А потім нас вирішили забрати лікарі-волонтери з Італії, які самі приїхали за нами до Кишинева. І ось уже чотири місяці Вікуля проходить курс лікування в Італії. Постійно проходимо гастероскопію та інші дослідження. Проблема в тому, що у дівчинки збільшено вени стравоходу, їх перепалюють ін'єкціями. Це лікування дає позитивні результати, але нам сказали, що потрібна пересадка печінки і поставили нас на чергу.

Людмила розповіла, що після чотирьох місяців перебування у лікарні їх перевели до готелю, де мешкають ще 260 українців-біженців:

— Тут нас усіх безкоштовно годують тричі на день і забезпечують найнеобхіднішим, – розповідає Людмила. – Але й тут, в Італії, маю добрі помічниці, це Ганна Лунгу та Ольга Катранжі. Ми – землячки, всі родом із Долинського. Анна та Ольга вже років 20 живуть в Італії, тут ми й зустрілися, вони мене дуже підтримують. А взагалі, вся ця боротьба за здоров'я нашої Вікулі була б просто неможлива, якби мене на кожному кроці не підтримували добрі люди, жителі міста Рені. Зокрема, це колектив четвертої школи, де я останнім часом працювала – дорогі мої, величезна вам подяка за фінансову підтримку! Коли треба було привезти немовлят з Одеси до Рені, транспортом допоміг мер Ігор Вікторович Плєхов – ми йому дуже вдячні. Завжди і порадою, і справою допомагають мені волонтери Ольга Калугіна та Маргарита Бохан – дівчата, велике вам спасибі! І, звичайно, мене весь цей час підтримує моя сім'я – чоловік, який продовжує працювати в Ренійському порту, моя мати Парасков'я та старші діти. Рідні мої: як я за вас сумую, як хочу додому!

Мишко та Софія перший рік свого народження зустріли у дитячому відділенні Ренійської міської лікарні: ріжуться зубки та піднялася температура. З ними в палаті перебувають старші сестри-студентки.

І в Рені, і в Італії дітей урочисто привітали із першим роком життя. Нехай усі наступні будуть легшими! І зі швидким поверненням додому!

Антоніна БОНДАРЬОВА

Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.