Його виноградники живуть, плодоносять і радують людей.
Пішов із життя знаменитий виноградар Одещини Іван Михайлович Дімчев.
Він народився і виріс у селі Котловина, закінчив місцеву школу та все своє життя присвятив сільському господарству.
Іван Михайлович стояв біля джерел виноградарського радгоспу «Придунайський». Коли молодик прийшов на це підприємство, тут практично був пустир. Не було нічого – ні бази, ні техніки, щоби її будувати, ні коштів. Але була мрія та була любов до виноградарства.
«Іван Михайлович через день сидів у мене у приймальні, — згадував за свого життя начальник нафтобази Іван Федоренко. – Ми тоді стояли добре, нафтопродукти йшли великими партіями, і наш сусід приходив попросити то техніку, то пальне у борг. Я давав добро, бо Дімчев завжди дотримувався слова – і до кінця місяця радгосп з нами розплачувався. Він настільки часто ходив на нафтобазу, що зрештою я дав розпорядження завжди задовольняти всі його прохання, не чекаючи на мою резолюцію. Тоді політика партії була така – будуємо розвинений соціалізм. Іван Димчев будував дуже інтенсивно».
Очоливши радгосп «Придунайський», Іван Дімчев настільки розширив його потужності, що підприємство забезпечувало саджанцями усі регіони України.
Розквіт припав на той період, коли розвитку виноградарства та садівництва України надавалася державна підтримка – сільгосппідприємства закуповували саджанці сотнями тисяч.
Іван Дімчев приділяв особливу увагу якості продукції і на це впровадив сучасні європейські технології, що підвищувало відсоток приживаності. Зрозуміло, що культивувалися найкращі столові та технічні сорти з високою врожайністю.
Потужна база, ідеальний порядок і для повного щастя – яскраві розарії на самому підприємстві та навколо нього: Іван Михайлович створив зразкове підприємство, яке було обличчям міста.
Але й у найкращий період було непросто, бо програма підтримки породила ще одну корупційну схему, адже розподіл коштів вівся в «ручному режимі», чим не забули скористатися чиновники. Іван Дімчев був дуже обурений, переживав, проте воювати із системою було неможливо.
Як би там не було, а завдяки Івану Дімчеву та його колективу сьогодні в Україні плодоносять тисячі гектарів виноградників. Багато жителів збирають урожай і на своїх обійстях.
Проте керівник обробляв не лише виноградники, а й виховав велику плеяду спеціалістів-віноградарів, надихаючи їх своєю любов'ю до справи.
Даючи до широкомасштабної війни інтерв'ю сайт «Рені-Одеса», фермер із села Котоловина Іван Кобзаренко розповів, що на його полях дають рясні врожаї найрізноманітніших сорти – «Магарач», «Кодрянка» «Королева», «Сувенір», «Молдова», «Суручанський білий».
— Дай Бог здоров'я Івану Михайловичу Дімчеву, колишньому керівнику виноградарського підприємства «Придунайський»: те, що він свого часу мені, молодому фермеру, рекомендував, то й я садив, — зазначив фермер із Котловини. – Причому, він допоміг підібрати сорти таким чином, щоб збирання починалося у третій декаді серпня і тривало два місяці – дозрівання триває поетапно. За це я сьогодні говорю Івану Михайловичу дякую!
На жаль, Івану Михайловичу довелося побачити і занепад галузі.
— Просто шкода, коли виноград коштує дешевше за помідори, моркву та картоплю, — говорив він на фестивалі вина, який до широкомасштабної війни проходив у селі Долинське. — Якщо так піде далі, ніхто не буде надалі масово займатиметься виноградарством.
І, як завжди, мав рацію. Причому занепад і торкнувся самого «Придунайського». Лише у 2023 році тут із наявних 87 гектарів плодоносних виноградників було викорчовано 20 гектарів.
Що ж, цього сумного листопадового дня, коли Ренійська громада прощається з Виноградарем з великої літери, доречно згадати його з келихом вина в руці. Тим більше, що Іван Михайлович завжди був дуже компанійською людиною.
Про те, як шість років тому у селі Долинське проходив фестиваль вина, де серед почесних гостей був Іван Дімчев, – у репортажі на каналі «Новини Рені»:
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
