Напередодні Дня міста Юрій Шлапход розповів історію свого діда
Напередодні Дня міста Рені, який цього року відзначає своє 475-річчя, в Ренійському історико-краєзнавчому музеї пройшла презентація старих фотографій, які нагадали багату історію гавані на Дунаї.
На одному з фото знято перший у місті Рені автомобіль.
— Його придбав у 1932 чи 1933 році мій дідусь Іван Архипович Іванченко, – розповів на презентації наш земляк Юрій Шлапход. — 1914 року він закінчив ремісниче училище, йому було 15 років, і згодом став хорошим і затребуваним механіком. У той час у нашому місті розвивалися різні ремесла, працювали млини, маслоробки, обпалювали цеглу, тобто багато виробничих процесів були механізовані. Але техніка іноді виходила з ладу, і тоді господарі виробничих ділянок надсилали по мого діда бричку з проханням приїхати та налагодити обладнання. І ось мій дід, який мав у сім'ї четверо дочок, вирішив купити автомобіль. Він не був заможним, тож узяв «Форд» у кредит. Його старша дочка, для мене тітонька Ліза, розповідала, що вони всією сім'єю часто виїжджали в Галац і в Бухарест на ярмарки – тоді Рені був під юрисдикцією Румунії. Дід любив проїхатися на автомобілі з вітерцем і містом, хоча, в моєму розумінні, Рені настільки маленький, що можна було пройтися і пішки. Проте доходи механіка були епізодичними, а родина велика, тому діду не вдалося вчасно сплатити кредит. Його щастя та слава власника першого автомобіля тривали недовго, лише три роки – і з «Фордом» довелося попрощатися.
Історію Івана Іванченка Юрію розповіла його тітонька Ліза – вона була найстаршою дочкою у родині механіка. Зокрема вона розповіла, як склалася доля сім'ї в роки Другої світової війни.
— Коли в 1941 році почався наступ німецько-румунських військ, дідусь знайшов підводу, на яку посадив дружину, чотирьох дочок, і вони рушили у бік Запоріжжя. А сам, як і багато жителі нашого краю, пішов на фронт, — розповідає Юрій. – Мій дід пройшов усю війну і зустрів перемогу в Кенігсберзі. На фронті знадобилися знання техніки — він був механіком на танку, ремонтував техніку. Після закінчення війни дід повернувся до рідної Рені і влаштувався працювати механіком до виконкому. Здоров'я у нього було розхитано, і одного разу після безглуздої суперечки зі знайомим про те, хто на війні «понюхав пороху», а хто був «тиловим щуром», дідусь схопився за серце. Він помер 1947 року від великого інфаркту. Його смерть стала потрясінням для всього міста, бо майстра знали усі жителі міста.
Про те, як жителі Рені відзначали 470-річний ювілей міста, та як пройшов перший парад візків, нагадає репортаж на каналі «Новини Рені»
Як два роки тому, до початку широкомасштабної війни в Україні місто привітав відомий молдавський рок-гурт у «Zdob și Zdub», нагадає репортаж.
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
