Ренійські рятувальники: дії під час тривоги

«Вони повертаються дуже брудними, в кіптяви, і вся територія пахне димом», — радіотелефоністка загону.

У період великої війни Ренійський 31-й загін Державної пожежно-рятувальної частини працює у режимі цілодобової бойової готовності.

— Якщо у мирний час на зміні був лише одна варта, ще один склад знаходився в резерві в режимі «на телефоні» і два склада варти могли відпочивати, то в період військового стану в режимі «на телефоні» абсолютно всі, — розповідає начальник варти 31-го загону ДПСЧ Леоніда Черня.

— Ми всі відстежуємо інформацію через інтернет, і якщо розуміємо, що є загроза, висуваємось на службу, – розповідає радіотелефоністка загону Ольга Паніогло. – Деякі хлопці поспішають до частини самі ще до того, як отримують виклик. Ідуть підготовчі роботи, щоб укомплектовані варти могли виїхати на місце, як тільки надійде наказ.

Як ми вже повідомляли, за протоколом служби «101» та «102» можуть виїжджати на місце події лише після відбою повітряної тривоги. Однак у Ренійській громаді створено мобільну групу добровольців, яка оперативно реагує на сигнали про постраждалих, щоб невідкладно надати їм допомогу.

Проте до моменту виїзду на місце події рятувальники активно готуються:

— Ще раз перевіряємо техніку, одягаємо спорядження, — розповідає водій, командир відділення Василь Салі. – Ми всі вже приблизно знаємо, що і де сталося, міркуємо, як під'їхати, як розвернутися, де зручніше брати воду. Кожен із нас заздалегідь продумує свої дії, адже головне – діяти чітко.

— Коли ми знаємо, що у зоні вогню є люди, працювати набагато складніше – і психологічно, і фізично, – розповідає пожежний рятувальник Денис Куку. – Якщо є люди, їх необхідно знайти, це складно, коли довкола все палає і руйнується.

– Коли 13 вересня був приліт на стоянку автотранспорту, і горіло багато фур, був такий неймовірний запах, що нам здалося, що у вогні є жертви, – розповідає Василь Салі. — На щастя, ми помилилися, характерний запах йшов від зерна, що горіло.

— Хлопці повертаються з кожного завдання дуже втомленими, – розповідає Ольга Паніогло. – Вони повертаються дуже брудними, у кіптяви та пилу, і вся територія загону пахне димом. Але якщо завдання вдалося виконати швидко та вдало, хлопці дуже задоволені цим.

Як розповів Леонід Черня, за даними на 19 вересня 2023 року варти 31-го загону виїжджали на виконання завдання понад 130 разів, з них на пожежі – понад 90 разів.

— З початку цього року на території Ренійської громади постраждали 23 особи, – розповідає начальник Л. Черня. — З них у дорожньо-транспортних пригодах постраждали 8 осіб, загинули 2 особи. Загинули на водоймах – 4 особи, на пожежі загинула 1 особа. 13 людей постраждали внаслідок атак ворожих дронів та у нещасних випадках у побуті.

— Працювати у період війни дуже складно, тому велике прохання до мешканців Ренійської громади не відволікати нас, наприклад, на порятунок кошеня, яке не може злізти з дерева, – каже радіотелефоністка Ольга Паніогло. – Буває, ми приїжджаємо, знімаємо кота, тут він бачить собаку – і знов забирається на дерево. І ще хочу звернутися до мешканців із проханням: якщо ви повідомляєте по телефону «101» про подію, залишайте, будь ласка, номер свого телефону. Він потрібен для того, щоб диспетчер міг уточнити інформацію, поки караул рухається на виклик.

Що найскладніше у роботі рятувальників під час війни? Як до їх небезпечної роботи ставляться рідні та близькі? Про це та багато іншого наші рятівники розповіли у репортажі на каналі «Новини Рені».

Антоніна БОНДАРЕВА

Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.