Інтерв'ю з Андрієм Мєдвєдіком про те, як в Ренійській ЖКС працюють «за себе і за того хлопця».
Якось у Рені була думка дати двірникам два вихідних поспіль, як у всіх людей, – у суботу та неділю. Але вчасно зупинилися, бо за 48 годин вулиці міста перетворювалися на декорації до фільму про втрачені цивілізації.
Тому 15 березня, у день професійного свята комунальників, ми кажемо величезне «дякуємо» нашим невтомним робітникам. Порядок у місті і селах громади – це результат мозолів, терпіння та любові до свого обов’язку.
У тилу і біля «нуля»
На війні, як на війні: вже тричі група з Ренійської житлово-комунальної служби виїжджала у відрядження на Донбас, де брала участь у будівництві укріплень для ЗСУ.
Для своїх сміливців Ренійська громада виділяла з бюджету додаткові кошти – на одноразову грошову винагороду та витрати на відрядження. Крім цього, шився сірий спецодяг, тому що рідна помаранчева уніформа настільки яскрава, що її видно навіть із космосу, а на будівництві фортифікацій зайва увага ворога ні до чого.
Бувало, будівники фортець із Рені потрапляли під обстріли, але, слава Богу, повернулися додому в повному складі.
Техніка є – людей бракує
Сьогодні служба переживає складні часи — за браком кадрів:
— До широкомасштабної війни у нас була черга на роботу, мешканці міста просилися вантажниками, двірниками, – розповідає директор КО «ЖКС Ренійської міської ради» Андрій Мєдвєдік. – Нині гостра нестача кадрів, як, мабуть, на багатьох інших підприємствах. Двірників – лише п’ятдесят відсотків від штатного розкладу. Вантажників у місті залишилося троє, хоч на сім наших тракторів потрібна дюжина. Ні, я не скаржуся, я просто констатую стан справ. Але чистота має бути за будь-яких умов. Навіть якщо працювати доводиться «за себе і за того хлопця».
Майстер на вагу золота
— Ще багато років тому я говорив: настане час, коли звичайний сантехнік цінуватиметься дорожче за злиток золота. І ось, цей «золотий вік» настав, — продовжує розповідь про проблеми керівник ЖКС. — І винна тут не лише війна. Профтехучилищ вважайте нема. Приходять молоді зварювальники, дивляться на апарат, як на НЛО, і поняття не мають про практику роботи. Я й сам зварювальник. Нас вчили так, що я й досі знаю, як зняти розміри та покласти ідеальний шов. Починав свій шлях у далекому 1992-му на нафтобазі — руки в мазуті по лікті. Потім була котельня: спочатку оператором, згодом — начальником. Далі керував газовою службою у порту. Словом, я знаю «кухню» зсередини. Вважаю, керівник має бути саме таким.
Був період, коли Андрій Мєдвєдік працював заступником міського голови, це було за часів Євгена Маципудри. Посада нібито «кабінетна», передбачає чисті руки та зручне крісло, але застати зама за письмовим столом було майже неможливо – він особисто контролював всі підрозділи свого напрямку.
— Пам’ятаю, голова райдержадміністрації Дмитро Макосій ставив мене перед вибором: або очолити економічний відділ, або йти в райавтодор. Так, за дипломом я економіст, але в кабінеті мені бракує повітря. Мені б туди, де все рухається, де техніка гуде! Я очолював місцевий райавтодор, поки не расформували ці підрозділи.
Піднімали ЖКС з «нуля»
Коли громаду очолив Ігор Плєхов, він запропонував «польовому командиру» очолити ЖКС. Формували службу майже з нуля, тому що її техніка – це був металобрухт.
Андрій Мєдвєдік стверджує, що зараз багато громад Одещини можуть позаздрити технічному оснащенню комунальної служби Ренійської громади. У 2017—2023 роках купувалась нова техніка – трактори з комплектами навісного обладнання – сім для міста, шість на села, а також спецтехніка — бульдозери, екскаватори, грейдери, автовежа.
Техніка підтримується в бездоганному стані: на запчастинах бюджет не економить, а трактористи дорожать своїми «конячками» і що щоранку натирають їх до блиску.
— У кожному селі Ренійської громади є трактор із навісним обладнанням, тракторист, електрик та два вантажники, і це дозволяє протягом року проводити всі необхідні роботи з санітарного очищення та благоустрою, — розповідає Андрій Мєдвєдік. – Такий трактор може і траншею викопати, якщо аварія на водопроводі, і сміття зібрати, завантажити його у свій причіп, а взимку – очистити дороги від снігу. Якщо у селі треба поміняти лампочки на опорах, їде з Рені автовежа. Двічі на рік наш грейдер об'їжджає всі села, де упорядковує ґрунтові дороги. У нашій громаді одна добре оснащена комунальна служба, яку фінансує місцевий бюджет.
Весняні клопоти
Весна — гаряча пора для ЖКС. За традицією до Великодня жителі громади намагаються навести на подвір'ях ідеальний порядок. А це — гори сухого листя, лози, гілок після обрізки виноградників та дерев, які жителі накопичують у певних місцях. Багато сміття збирається на цвинтарях – після того, як жителі упорядкують могили. Вже кілька років існує практика: все сміття, зібране після прожитої зими, комунальна служба вивозить безкоштовно.
Окремий весняний клопіт — квіти. Комунальники ставлять теплиці і починають вирощувати розсаду. Попри війну, на вулицях мають бути клумби. Бо краса — це теж зброя проти депресії та зневіри.
Кожного ранку, о п’ятій годині, коли місто ще доглядає останні сни, двірники вже на постах. У кожного — п’ять кварталів і чотири години на ідеальну чистоту. А потім — спецзавдання. Це може бути не лише робота у паркових зонах, на околицях міста. Навесні двірники сміття збирають ще й за містом, уздовж дороги міжнародного значення М-15. Минулої весни від міжнародного пункту пропуску до Рені, а це кілька кілометрів, зібрали вісім причепів сміття.
Прикро, що деякі водії, які в ЄС і папірець бояться випустити з рук, перетинаючи кордон, раптом «забувають» про культуру.
Справжні господарі
Хто хоч раз бував на території нашого ЖКС, той бачив — тут справжнє «царство Плюшкіна» в хорошому сенсі. Тут і асфальтна крихта знайдеться, і пісочок припасений, і дрова, що залишилися після санітарної обрізки дерев, акуратно складені.
— Справжній господар має бути трохи «куркулем» у душі — усе в дім, усе в громаду. Головне — це ставитися з любов’ю до того, що робиш, — каже Андрій Вікторович. — Я вітаю свій колектив з професійним святом та бажаю всім міцного здоров’я і миру нашій країні!
Антоніна БОНДАРЕВА
Яка морська традиція існує в сухопутному колективі Ренійської ЖКС – в репортажі на Ютуб-каналі «Новини Рені»
