Про ветеранів Ренійської ЖКС.
Коли мешканці Рені ще додивляються свої останні сни, двірники КО «ЖКС Ренійської міської ради» вже виходять на пости. Буває, що вулиці підсвічують ліхтарі, а буває й ні — та навіть у густих передсвітанкових сутінках вони бачать весь бруд.
На прибирання кожної ділянки відведено чотири години. А обсяг чималий: зазвичай це п’ять кварталів разом із прилеглими перехрестями. Проте о дев’ятій ранку робочий день не завершується — приходить час «спецзавдань». Це і капітальне очищення вулиць від наносів землі, що накопичилися за зиму, і впорядкування скверів, і висадка квітів — усе те, чого потребує місто саме зараз.
Серед майстрів чистоти чимало тих, для кого мітла, совок та лопата стали вірними супутниками на все життя.
Ольга Зозуля працює двірником в ЖКС ще з юності. Каже, одного разу пробувала перейти на іншу роботу, але швидко повернулася, тому що влаштовую графік роботи — з п’ятої ранку до опівдня.
Виявляється, у другій половині дня Ольга завжди находить для себе підробіток. Хтось просить підрізати виноградник, хтось — впорядкувати клумбу чи скопати город — вона завжди прийде на поміч. «Я завжди працюю в дві-три зміни», — каже невтомна Ольга, що підняла двох дітей.
Найбільше Ольга полюбляє літо, коли треба опікуватись квітами, які вони з дівчатами пестять, поливають і прополюють. Каже, це красива робота, яка тішить не лише її, а й всіх мешканців, які радіють яскравим доглянутим клумбам.
А ще Ольга, як багато інших двірників, — неофіційна «хранителька втрачених ключей» — від квартир, мопедів тощо. Вона завжди радо повертає «пропажу», якщо господар здогадається запитати двірника.
Ще одна ветеранка праці ЖКС — Наталія Погорєлова. Вона наводить марафет на вулицях рідного Рені вже 34 роки!
У свої 62 Наталія Федорівна могла б спокійно піти на пенсію, варити борщі та дивитися серіали, але каже, що не уявляє себе без роботи, яка приносить таке задоволення:
— По-перше, керівництво до нас з великою повагою ставиться – і директор, і начальники дільниць, і дівчата з бухгалтерії. Якщо потрібна у чомусь допомога, завжди відгукнуться. По-друге, люди нам кажуть «дякую» – це теж приємно. За час роботи у мене ніколи ні з ким не було конфліктів. По-третє, двірник він ніби господар на своїй ділянці міста. Моя ділянка специфічна, на ній є великий дитячий комплекс — зі скейт-парком, тренажерами, майданчиком для малюків. Якщо щось поламали, одразу повідомляю майстрам. Тут дуже часто знаходжу забуті іграшки. Складаю ляльок та ведмедиків на чільне місце: згадають – повернутися та заберуть.
Звісно, втома дається взнаки, особливо восени та взимку, коли велике фізичне навантаження. Але в Наталії Федорівни є надійний тил — чоловік. Поки вона дбає про місто, він дбає про неї: вдома завжди чекає гарячий обід. «Лягай, відпочивай, — каже він дружині, — тобі ж завтра знову о четвертій ранку до зірок вставати».
Про кожного співробітника ЖКС можна розповідати окремо – всі воні віддані своєму місту, селу, роботі і старанно працюють.
Сьогодні, 15 березня, працівники комунальної служби відзначають професійне свято. Отже, вітаємо всіх причетних зі святом, дякуємо за щоденну сумлінну працю і бажаємо міцного здоров’я!
А ми, в свою чергу, будем цінити цю роботу і зберігати порядок у місті та селах Ренійської громади. А також допомагати наводити красу!
Як двірники готуються до найвеличнішого свята Пасхи – в репортажі на Ютуб-каналі «Новини Рені»:
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
