Хто вибрав радикально-помаранчевий?
Що зроблено, те зроблено…
Ренійська дитяча школа мистецтв пофарбована в яскраво-помаранчевий (це фото не передає насиченість колора).
Ми вирішили з'ясувати, хто ухвалював рішення настільки кардинально змінити вигляд старої будівлі у центрі міста? Може, цей колір затверджувався головним архітектором Ренійської громади?
Очільниця відділу містобудування та архітектури Ренійської міськради Світлана Грабовська відповіла, що «не в курсі».
Очільниця відділу культури, туризму, молоді та спорту Антоніна Асаржи повідомила, що цей колір обрано під час голосування, яке було проведено серед педагогів і педагогинь школи мистецтв: «Більшість проголосувала за цей колір. Це вже готова фабрична фарба. Мене не питали, коли обирали. Я вже, як і ви, побачила результат», – повідомила Антоніна Петрівна.
Скільки людей – стільки думок
На виправдання такого оригінального колективного рішення наших шанованих музикантів можна відзначити, що одна із старих будівель Одеси має аналогічно яскравий колір – це музей військово-морського флоту. Однак там у фарбу доданий відтінок коралового, що пом'якшує яскраво-жовтогарячий.
Ми поцікавилися думкою викладача відділення образотворчого мистецтва Ренійської школи мистецтв Олександра Халова:
— Мені подобається, бо не як завжди, – сказав художник. — Було запропоновано різні варіанти: знову зелений, знову блакитний, знову жовтенький – ці кольори фасадів вже набридли. А помаранчевий – веселий! Щоправда, я пропонував, щоб він був трохи темнішим.
З точки зору канонів архітектури
Випускниця відділення ІЗО Ренійської дитячої школи мистецтв, нині професійна архітекторка Аксинія Потиліко зазначила, що будівля у такому кольорі «невиправдано виділяється»:
— У кожній окремій ситуації треба якось індивідуально дивитися, виходячи з багатьох чинників: навколишня забудова, ландшафт, характер місця, характер чи призначення будівлі, — сказала архітекторка. — Іноді треба просто прикидати різні кольори і дивитися (уявляти), який краще підходить... У даному конкретному випадку, на мій суб'єктивний погляд, цей колір не дуже добре поєднується з дахом цієї будівлі, із сірим цоколем, із сірими асфальтом та тротуарами, з дерев'яним парканом, що поруч, і навіть із зеленню парку навколо. Я б зробила щось пастельніше, щоб вписувалося і більше зливалося з оточенням. Мені подобався пастельний фісташковий, що колись був, або бежевий, або пастельний жовтенький (як візерунки на мощенні тротуару навпроти). А оскільки таких кольорів – помаранчевих – поряд ніде немає, воно ні з чим не поєднується, воно невиправдано вирізняється.
Якби вся вулиця була з яскравих контрастних фасадів, то це ще могло бути цікавим, як історичний центр у Варшаві, наприклад. Воно, можливо, виглядало б яскраво, але цілісно при цьому. А так цілісності та гармонії немає.
З містобудівної точки зору ця будівля розташована просто вздовж вулиці, в неї перпендикулярно не впираються якісь головні алеї з парку, тому не знаю, навіщо їй бути таким яскравим та акцентним? Одна надія на те, що фарба на сонці вигорить...
Як зберегти обличчя міста?
Нещодавно звучала пропозиція скласти перелік будівель у місті Рені, які представляють архітектурну особливість, які роблять зовнішній вигляд міста своєрідним, та взяти їх «під захист». Це викликано тим, що багато старих будівель у місті Рені після євроремонту, використання сучасних оздоблювальних матеріалів «втратили своє обличчя». А це означає, що втрачає своє обличчя і місто загалом.
Громадськість, зокрема, наполягла на тому, щоб при ремонті колишньої книгарні на площі Свободи було збережено на її фасаді оригінальне ліплення – і воно збережено, хоча це зажадало від будівельників додаткових зусиль.
Здається, слід взяти за правило (краще розробити положення, якщо його ще немає) ремонт старих будівель узгоджувати з відділом містобудування та архітектури.
Є питання, які не можна виносити на «референдум».
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
