Азіатська груша прийшла в європейські сади з Китаю, Японії та Кореї, де її вирощують вже більше двох тисяч років.
Зовні плоди нагадують яблуко, а до смаку залишаються грушею, тільки дуже соковитою та хрумкою.
Популярні сорти азіатської груші в Україні
В Україні інтерес до неї зростає з кожним сезоном, адже дерево непогано переносить місцеві зими. Садівники вже встигли оцінити кілька перевірених сортів. Підібрати саджанці можна в українському розпліднику Іде-Сад: https://idea-sad.com.ua/ua/catalog/aziatskaya-grusha, де виставлені сорти з різними термінами дозрівання. Серед популярних варто назвати Чоюро, Ніджісейки, Даїтсуї Лі та пізньостиглу Коко Суї. Кожен з них має свій відтінок шкірки, від бурштинового та бронзово-коричневого до жовто-зеленого.
Чим азіатська груша не схожа на звичні сорти
Європейську грушу зазвичай знімають твердою і залишають дозрівати в прохолоді. У азіатській все навпаки, плоди набирають насолоду прямо на гілці і після збору м'якше не стають. М'якуш у них щільний, хрумтить при надкушуванні і майже не містить кислоти. При цьому в них багато клітковини та калію, а калорійність невисока, близько 42 ккал на 100 г.
Ще одна риса стосується скороплідності. Перші плоди на щепленому дереві нерідко з'являються на третій рік. Доросла рослина зазвичай досягає 4-6 метрів, але є і компактні сорти на кшталт Писанки заввишки до 3,5 метра, за кроною яких зручно доглядати без високих сходів.
Які умови потрібні для вирощування азіатської груші
Культура любить тепло і світло, але багато сортів витримують морози до мінус 25 градусів. Головна небезпека криється навесні, тому що цвіте азіатська груша рано і може потрапити під поворотні заморозки. Тому місце для дерева підбирають із урахуванням низки вимог:
-
сонячна ділянка без застою холодного повітря;
-
пухкий суглинний грунт з нейтральною реакцією;
-
грунтові води не ближче півтора метра;
-
захист від північного вітру.
Більшість сортів частково самобезплідні. Для хорошого врожаю поруч садять друге дерево азіатської чи європейської груші з тим самим часом цвітіння. Бджоли переносять пилок, і зав'язь виходить рясним.
Догляд за деревом та нормування врожаю
Азіатська груша схильна перевантажувати себе плодами. Якщо залишити всі зав'язі, плоди вийдуть дрібними, а гілки можуть зламатися. Досвідчені садівники після червневого обсипання проводять просту процедуру:
-
У кожному суцвітті залишають один найбільший плодик.
-
Між сусідніми плодами витримують 15-20 см.
-
Ушкоджені та деформовані зав'язі видаляють відразу.
У посушливе літо дереву потрібен полив раз на тиждень, особливо під час наливу. Мульча з перегною чи скошеної трави зберігає вологу та підгодовує коріння. Формуючу обрізку роблять ранньою весною, прибираючи пагони, що загущають і ростуть всередину крони.
Коли збирати плоди і як їх зберігати
Урожай знімають у серпні та вересні, коли шкірка набуває характерного для сорту кольору, а м'якоть стає солодкою. Плоди краще зривати вручну і укладати в один шар, тому що при ударах залишаються темні плями. У холодильнику азіатські груші лежать від двох до чотирьох місяців і не втрачають хрусткість.
Таке дерево легко приживається в саду і радує незвичайними плодами, які дивують гостей з першого шматочка. Кілька років терпіння, і власна груша-яблуко стане улюбленим осіннім ласощом усієї родини.
Джерело: idea-sad.com.ua
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
