Дипломатична напруга між Україною та Румунією врегульована, але проблема залишається.
Нещодавно село Орлівка Ренійської громади несподівано опинилося в центрі світового скандалу. Воно згадувалося на рівні Президентів України та Румунії й лунало з трибуни Європарламенту.
Мова йшла про нібито порушення прав національних меншин, а саме етнічних румунів, яких «позбавили законного права навчатися рідною мовою». Повідомлення підхопили центральні українські та румунські медіа, а також політики найвищого рівня.
* * *
Почнемо з факту: в Орлівському ліцеї сформовано 11 класів із українською мовою навчання (168 дітей) та 7 класів — із румунською (73 дитини). Найменш чисельний із них — третій клас, де за партами сидять усього шість учнів.
Цього року батьки 16-ти учнів першого класу довго обирали, в який клас віддати дитину – з українською мовою навчання чи румунською? Думки розійшлися – треба було відкривати два малочисельних перших класи.
— Ми прийняли заяви від батьків, видали відповідний наказ і були впевнені, що так воно й буде, — розповідає директорка Орлівського ліцею Олена Калуян. — Однак пізніше батьки переписали заяви, виявивши бажання сформувати один клас із українською мовою навчання. Коли наприкінці серпня ми готувалися до свята першого дзвоника, вісім батьків подали нові заяви — вони повернулися до бажання відкрити клас із румунською мовою навчання. Ці заяви, як і попередні, були прийняті, зареєстровані, і на 1 вересня знову було видано наказ про відкриття двох перших класів — 8 дітей почали навчатися рідною мовою, 8 — державною. Це тривало до 4 вересня, після чого батьки «румунського» класу подали заяви з проханням об'єднати дітей в один клас із державною мовою навчання.
Саме тут виник скандал. Деякі медіа написали: «У Ренійській громаді закрили румунський клас, на знак протесту батьки оголосили бойкот, і діти взагалі припинили відвідувати ліцей».
Даючи інтерв'ю нашому виданню, Олена Калуян та її заступниця Валентина Соловей категорично спростували такі твердження:
— Навчальний процес у нас не переривався, — запевнила заступниця директора й запросила до обладнаного кабінету для першокласників із румунською мовою навчання.
Тут після обіду, у другу зміну, проходив урок для старшокласників. Усі наочні посібники в цьому кабінеті, дидактичні матеріали і література — все румунською мовою, латиницею. Тобто правда, школа готувалася відкрити перший «румунський» клас.
* * *
Як би там не було, а скандал дійшов до міжнародного рівня. 18 вересня до села Орлівка особисто прибув керівник Генерального консульства Румунії в Одесі Клаудіу Татару (Claudiu Tataru), з яким зустрілися голова Ізмаїльської районної державної (військової) адміністрації Родіон Абашев та Ренійський міський голова Ігор Плєхов. У ролі перекладача в комунікації виступив президент Асоціації румунів міста Ізмаїл Валентин Строя.
На зустріч були запрошені батьки першокласників, яких нібито позбавили права на освіту дітей румунською мовою. З восьми таких батьків були присутні п'ять.
До них приєдналися декілька мешканців села, занепокоєних ситуацією. Серед них – голова громадської організації «Агенція місцевого розвитку Орлівка-Картал» Анатолій Абгаш.
Керівник Генерального консульства Румунії в Одесі Клаудіу Татару повідомив, що надійшла скарга на адресу посольства Румунії в Києві та на адресу Генерального консульства Румунії, у якій чітко вказується, що батькам першокласників не дозволяють подавати заяви на навчання дітей рідною мовою, мають місце перешкоди до вивчення румунської мови.
На цю офіційну заяву відреагувало Міністерство закордонних справ Румунії.
Пан Татару підкреслив, що питання перебуває на найвищому рівні уваги голів МЗС України та Румунії, а також Президентів цих держав.
—Я сподіваюся, що ми вирішимо це питання, і наш уряд, наші центральні органи влади зможуть сконцентруватися на інших, більш важливих питаннях двостороннього співробітництва, — наголосив офіційний представник МЗС Румунії.
Дипломат наполягав, що необхідно повернутися до стану справ на 1 вересня, коли в Орлівському ліцеї було відкрито два перших класи.
— Якщо потрібно, я можу не встати з цього стільця, поки ви не вирішите це питання, — заявив пан Татару.
* * *
Голова громади Ігор Плєхов зазначив, що проблема лежить виключно в економічній площині. Державна субвенція на заклади освіти розраховується з кількості 18 учнів в одному класі. У селах Ренійської громади наповнюваність класів становить 12–17 осіб. Ситуацію рятують міські школи, де наповнюваність доведена до 23–28 учнів.
— Ми закрили в місті Рені дві українські школи, щоб забезпечити роботу національних сільських шкіл, де в нас малочисельні класи, — заявив Ігор Плєхов.
Представник Румунії повідомив, що наразі ведуться переговори про те, щоб при фінансуванні національних шкіл враховувалися їхні особливості, та запевнив, що протягом року це питання буде врегульовано.
— Румунія передала українській стороні офіційну позицію: якщо є якісь фінансові проблеми, пов'язані з забезпеченням освітнього процесу для етнічних румунів в Україні, враховуючи фінансові труднощі воюючої країни, Румунія могла б допомогти фінансуванням.
* * *
Коли всі заяви та аргументи пролунали, високі гості звернули погляди до батьків першокласників.
У ході зібрання вони не підтвердили й не спростували натяки на те, що численні зміни їхнього рішення були викликані тиском.
Міський голова Ігор Плєхов казав, що він дійсно просив батьків сформувати один перший клас — або «український», або «румунський», щоб не було двох малочисельних класів.
Батьки на зібранні оголосили свій вердикт: «Наші діти вже адаптувалися в цьому (українському) класі».
Однак, оскільки ситуація вже створила напругу у відносинах двох держав, а Україна під час війни не може втратити Румунію як партнера, вимагалося політичне рішення.
* * *
Голова міської ради Ігор Плєхов та директорка Орлівського ліцею Олена Калуян усамітнилися з батьками першокласників. Після тривалих переговорів за зачиненими дверима мер повідомив, що «зроблено все можливе для врегулювання ситуації».
— Сім батьків пишуть заяву на навчання дітей румунською мовою, одна мама категорично наполягає на тому, щоб дитина продовжила навчання в «українському» класі. Після того, як заяви будуть зареєстровані, я видам відповідний наказ, і в нас буде два перших класи, — запевнила директорка Орлівського ліцею.
— У Ренійській громаді дотримуються права національних меншин на освіту рідною мовою, — констатувала очільниця відділу освіти Ренійської міської ради Лілія Бондаренко. — При формуванні класів враховується волевиявлення батьків. Так, у ліцеї села Лиманське 9 класів із українською мовою навчання і 9 класів із румунською. У селі Новосільське — 17 із державною мовою навчання і 5 — із румунською. У Плавнінському ліцеї всього один «український» клас і 11 класів із румунською мовою навчання. У селі Долинське всі батьки віддають дітей в класи з українською мовою навчання.
* * *
Що означає «з румунською мовою навчання»? Це питання ми поставили директору Новосільського ліцею Віталію Карачебану.
— З першого по четвертий клас викладання ведеться румунською мовою, але в програмі є години української мови. У п'ятому — дев'ятому класах викладаються українська мова та література, історія України та деякі інші предмети. У цей період 40% уроків ведуться українською мовою, 60% — румунською. У старших класах більшість предметів, а саме 60%, викладається вже державною мовою. Таким чином випускники національних шкіл опановують державну мову й готові до вступу до вишів України.
Що стосується класів із державною мовою викладання, у програмі є 1-2 уроки румунської мови на тиждень. Двома мовами проводяться всі загальношкільні заходи.
* * *
Не секрет, що значна частина випускників ліцеїв п’яти молдовських сіл Ренійської громади прямують до румунських вишів.
— Цього року більшість наших випускників вступили до навчальних закладів Бухареста, Галаца, Ясс, — повідомила нам директорка Орлівського ліцею Олена Калуян. — Причому, студентами румунських вишів стали юнаки та дівчата з найвищими показниками в навчанні. До Румунії поїхали випускники не лише «румунського» класу, а й ті, що навчалися українською мовою. Ми, вчителі, вкладаємо багато сил, усю душу в навчання та виховання дітей, а в результаті вони їдуть за кордон, Україна втрачає свою молодь. Звісно, основна тому причина — широкомасштабна війна.
* * *
Скандал врегульовано, але проблема щодо фінансування малочисельних класів залишається. Про це говорить статистика.
В цьому році в дитячому садку села Орлівка чотири групи малюків: у ясельній – 13 дітлахів, у молодшій – 11, у середній – 12, у старшій групі – 11. Це по суті майбутні перші класи Орлівської гімназії.
Якщо частина батьків наполягатиме на навчанні дітей державною мовою, а друга частина – румунською мовою, то громада матиме кожен рік в цієї школі по два малочисельних класи. А це – додаткове навантаження на місцевий бюджет.
Батьків насправді сьогодні турбує інша проблема – наступний навчальній рік, коли за вимогами реформи у сфері освіти у селах Ренійської громади ліцеї перетворяться на гімназії з 9-річною освітою. За повною середньою освітою юнакам та дівчатам треба буде їхати чи до Новосільського ліцею, чи до Ренійських ліцеїв.
Як це буде на практиці? Ці питання будуть розглянуті на громадських слуханнях у лютому місяці цього року.
(Як прокоментували ситуацію в с. Орлівка громадські активісти – в наступному повідомлені).
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
