«Долинці дуже працьовиті, але часом вредні до жаху!» — Ігор Плехов.
6 травня мешканці села Долинське за традицією відзначили Храм села. Після святкової літургії у місцевому храмі біля Центру культури та дозвілля дітей розважали аніматори.
Перед тими, хто прийшов на свято (а людей було небагато, бо у вихідний день усі працювали на своїх городах та ділянках – весняний день рік годує), виступили самодіяльні колективи Долинського ЦКД, а також гості – народні ансамблі «Церенкуца» та «Мугурел» Ренійського Центру культури.
Мешканців села приїхав привітати народний депутат України Анатолій Урбанський:
— Сьогодні непростий час для нашої країни, і я хочу сказати мешканцям села Долинське величезне спасибі за те, що продовжують зберігати свої традиції, – сказав Анатолій Ігорович. – Я дуже радий, що цього дня почув у Долинському сміх дітей. Ми, дорослі, повинні зробити все можливе, щоб діти не відчували тягаря воєнного часу. Кожен із нас хоче, щоб якнайшвидше прийшов день перемоги.
— Військовий час не дозволяє нам відзначати Храм села так, як ми це робили раніше, як хотіли б, — зазначила староста села Тетяна Дога. – Хочу побажати своїм односельцям здоров'я, успіхів і, головне, — миру, мирного неба над усією нашою Україною та над нашим улюбленим селом.
Те, що воно улюблене, розповіла юна мешканка села Катерина Сайтарли (на знімку):
— Мені здається, тут мешкають наймирніші люди, — сказала випускниця Долинської школи. — Ми цінуємо культуру молдаван, українців, усіх народів. У нашому селі дуже затишно. Так, є моменти, які можна виправити, але загалом жити тут чудово.
— У нашій громаді – п'ять молдавських сіл і кожне з них саме по собі є унікальним, — зазначив голова Ренійської громади Ігор Плехов. — Гезлемелі вони роблять по-різному, бринзу солять по-різному і своєрідне вино у всіх. І в цьому є особливість нашої Ренійської громади. Про Долинського давно кажуть: «Що не хата – то міліціонер», бо це село завжди забезпечувало кадрами і райвідділ, і службу порятунку. Багато долинців працюють у місті, тож можна сказати так: село Долинське – це вже місто. Долинці дуже роботящі, але часом вредні до жаху! Втім, як і всі ми, безсарбці.
Чому городяни називають мешканців цього села «Долинськими полковниками»? Усі версії, а також про знаменитості села – у репортажі на каналі «Новини Рені».
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
