«Ми навіть не знали про існування такого села, як Котловина…» — переселенці з Миколаєва

Гості розповіли, як їх прийняло гагаузьке село.

Завтра, 28 серпня відзначать Храм села жителі Котловини. З початку широкомасштабної війни в Україні мешканців села побільшало, оскільки тут знайшли притулок переселенці. Серед них – мешканці Миколаєва Наталія Колесніченко та її донька Валерія.

— До початку широкомасштабної війни в Україні ми з дочкою Валерією навіть не підозрювали про існування на півдні Одещини такого села, як Котловина, – розповідає Наталя. — Але у страшні дні випробувань нас, мешканців Миколаєва, прийняли у себе Ніна Арабаджі та її мама Галина.

Ми дуже вдячні цим мешканкам Котловини за гостинність, доброту, турботу та привітність. Також за допомогу, підтримку та дружбу ми дуже вдячні Олександрі Каразанфір-Шеметовій.

Окремо хочеться сказати про Котловинську школу, про її директора Парасковію Яківну Долапчі, про психолога Наталію Петрівну Черньову, вчительку зі співів Софію Іванівну Богданову-Цонкову. Це дуже щирі та душевні люди! Найголовніший принцип їхньої роботи — це любов до людей, до дітей та своєї справи. Керівник школи провела для нас екскурсію музеєм, і ми відчули, як трепетно котловинці ставляться до своєї історії.

Софія Іванівна – добра, промениста, артистична, вона настільки полюбила мою дочку Лєру, що при кожній зустрічі обіймає її як рідну. Вчитель допомогла Валерії зняти два відео для творчого іспиту під час вступу до Миколаївського коледжу культури та мистецтва.

Працівник сільради Лідія Опанасівна Касаджик допомогла нам оформити документи в електронному вигляді для вступу.

Нам дуже пощастило, що у Котловині ми близько познайомилися із психологом Наталією Петрівною, це фахівець із великої літери! Вона провела колосальну роботу із Валерією, допомогла їй зробити багато відкриттів. Це фахівець, який виявляє велику зацікавленість у розвитку кожної дитини, прагне максимально розібратися у її проблемах. Вона дуже допомогла цінними порадами і мені, як мамі школярки.

А ще для нас Котловина, про яку ми дізналися так багато, — це благодатне місце з прекрасним озером, на берегах якого живуть чудові душевні люди. Всіх, з ким ми познайомилися, згадуватимемо з теплотою в серці. Дай Бог усім здоров'я, процвітання та мирного неба над головою!

Підготувала Антоніна БОНДАРЕВА

Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.