Гроші на ремонт будівлі жертвували навіть далекобійники…
Приємною подією останніх днів 2022 року стало відкриття Ренійського історико-краєзнавчого музею після його ґрунтовного ремонту.
Щоб будівля надалі не просидала після сильних опадів, коли накопичувалася вода у дворі, там було залито великий бетонний майданчик, над яким встановлений навіс. Ця територія стала ще одним виставковим «залом» — просто неба. На подвір'я музею, який належить упорядкувати навесні, вже заволокли мармурову плиту (насилу піднімали 8 міцних чоловіків), яку було знайдено три роки тому на вулиці Маяковського (нині вул. Прикордонна).
Як розповіла директор музею Галина Маратаєва, напис на плиті вдалося частково перекласти. Вона починається зі слів: «Сину мій, де б ти не був у житті цьому чи в іншому світі (державі)…»
Це говорить про те, що родичі, зазначені в підписі — батьки Оаніса і дідусь, — можливо, не були впевнені в тому, що дорога їм людина померла, можливо, вона зникла безвісти.
Таємницю артефакту ще належить розкрити, але він уже помічений у містичній силі:
— Як тільки ми привезли цю плиту в ЖКС, протягом 3-4 місяців там виходила з ладу вся техніка, — розповідає міський голова Ігор Плехов. – Директор ЖКС Андрій Медведик благав прибрати камінь із території.
Що стосується ремонту музею, то тут все було раціонально та прагматично:
— У нас у відділі культури є маленька госпгрупа з двох осіб, які і були залучені до проведення ремонтних робіт у музеї, — розповідає начальник відділу культури Антоніна Асаржі. – Окрім цього, одного робітника нам виділила ЖКС. Будматеріали закуповували, як тільки могли, використовували те, що було. Якби наймали підрядну будівельну організацію, складали проектно-кошторисну документацію тощо, то ремонт музею обійшовся б у великі гроші, які для громади у період воєнного стану виділити було б дуже проблематично.
Міський голова Ігор Плехов зізнався, що приємно здивований результатом ремонтних робіт і подякував Галині Маратаєвій, призначеній на посаду директора музею навесні поточного року, а також усім ентузіастам, які взяли участь у відновленні музею.
Галина Маратаєва зазначила, що роботи планувалося провести протягом року, а вклалися у вісім місяців:
— На допомогу приходило дуже багато людей: хтось прав, відбілював та крохмалив рушники, хтось монтував стенди, хтось допомагав грошима, — розповідає Галина Василівна. – Якось до нас зайшли водії-дальнобійники: щоб скоротати час, вони вирішили оглянути місцевий музей. Я вибачилася, сказала, що ми закриті на ремонт, але все ж таки провела для гостей невелику екскурсію. Вони вперше у своєму житті побачили лин, за допомогою якого бессарабці роблять на приватних обійстях вино, дізналися цікаві епізоди історії Придунав'я. Ідучи, водії простягли гроші. Сказали: «Ми заробимо ще, а вам для ремонту знадобляться». Допомагали дуже багато людей. За першим дзвінком приходила на допомогу Ренійська міськрада та відділ культури. Усім дуже дякую!
Як виглядає Ренійський музей після ремонту – у репортажі на каналі «Новини Рені».
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
