Громадські діячі коментують гучний скандал у Ренійській громаді.
В минулій публікації ми розповідали, як ситуація з формуванням першого класу в Орлівському ліцеї раптово переросла в дипломатичний скандал між Україною та Румунією. Неодноразові зміни рішень батьків щодо мови навчання (українська чи румунська) було сприйняті як «порушення прав нацменшин», що дійшло до рівнів Європарламенту та Президентів обох країн.
Насправді причина ситуації економічна: у класі було лише 16 дітей (по 8 на кожну мову), тоді як державне фінансування розраховане на 18 учнів.
Після візиту румунського консула та дипломатичних перемовин знайшли компроміс — клас знову розділили на два, аби зберегти міжнародні відносини.
* * *
З приводу цієї ситуації, коли вона була врегульована, виступив голова громадської організації «Агенція місцевого розвитку Орлівка-Картал» Анатолій Абгаш. Ми публікуємо його точку зору у повному обсязі:
«Завжди ми звертали увагу до наших проблем, але ніколи не думали, що дійдемо до того, що при 99% румуномовного населення дійдемо до того, що закриється румуномовний клас. Тому ми вийшли з заявою і до Президента, і до Ради національної безпеки і оборони України, і до військової адміністрації Одеської області. Сьогодні я хочу прочитати наступне звернення.
Шановний пане генеральний консул, шановний пане голова військової адміністрації, шановні представники української влади, дорогі батьки та односельці, щиро дякую всім присутнім за швидку реакцію на ситуацію, що склалася в нашій громаді. Вірю, що разом у діалозі і з повагою одне до одного ми знайдемо правильне рішення. Наша громада – частина України, ми поділяємо її біль та її надію на краще майбутнє.
Саме тому ми віримо в закони нашої держави і просимо лише одного – щоб ці закони дотримувалися однаково для всіх і для нашого села також. Закон України вимагає 5 заяв батьків для відкриття класу з навчанням рідної мови. У нас подано 8 заяв, тож питання не в тому, чи маємо ми право, а маємо із запасом.
Питання в тому, чому це право не було визнане. Про будь-який тиск на батьків не може бути і мови в сучасному світі та з огляду на те, що наша країна проходить складний шлях щодо інтеграції в європейську сім'ю – це не припустимо. І ми просимо, щоб такі методи більше ніколи не засовувалися ні в цій школі, ні в жодній іншій школі в Одеській області, де громади бажають, щоб їхні діти навчалися рідною мовою у класах з навчанням румунською мовою, офіційною мовою Європейського Союзу, до якого прямує Україна.
Ми просимо гарантій на майбутнє, щоб ситуація подібна до цієї, більше не повторилася. І просимо цього з повагою, але й наполегливо, тому що йдеться про дітей. Вірю, що цей випадок у нашому селі стане прикладом для батьків з інших шкіл, прикладом того, що закон в Україні працює, і що кожна сім'я має гарантоване право на те, щоб її діти здобували навчання рідною мовою.
* * *
Ми звернулись з проханням прокоментувати ситуацію до голови Всеукраїнської національно-культурної молдавської асоціації Анатолія Фєтєску. Він повідомив, що через соціальні мережі вже надав коментар. Ось він:
«Свою позицію я висловлював неодноразово: кожна людина має право вільно визначати й зберігати свою етнічну, культурну та мовну належність. Тому дивує, коли під час публічного обговорення звучить так, ніби молдован на півдні України вже немає, всі поступово стають румунами, а питання їхньої мови та ідентичності вже кимось вирішене.
Молдовани цього краю історично називали себе молдованами, а рідну мову — молдовською. Хто сьогодні вважає себе румуном — має на це повне право. Але таке саме право має той, хто вважає себе молдованином.
Не варто замовчувати й те, що Румунія багато років фінансує програми вивчення румунської мови, проєкти для румунів за кордоном, а також Митрополію Бессарабії та її духовенство у тому числі в молдовському середовищі України. Тому пояснювати зміни ідентичності виключно природним процесом, не враховуючи цієї організаційної та матеріальної підтримки, було б некоректно.
Ми вдячні Румунії за допомогу Україні. Але допомога державі та етнічна самоідентифікація її громадян — різні речі.
Я не проти румунів, румунської мови чи румунських класів. Я за простий європейський принцип: румун має право залишатися румуном, а молдованин — молдованином. І ніхто не повинен вирішувати це за них».
* * *
Голова Ренійського національно-культурного товариства «Ізвор» Валерій Бабере від коментарів ситуації утримався. Але він виразив надію на те, що офіційні представники Молдови і Румунії відвідають ювілейній фестиваль «Кинт ши жок ла хора молдовенілор», що пройде у Реніській громаді у жовтні місяці.
Клаудіу Татару розповів, що у найближчий час Румунія зробить Ренійській громаді черговий подарунок: колективи художньої самодіяльності етнічних румунів «Опінкцуца» і «Мугурєл» отримають нові костюми для своїх виступів. Можливо, подарунок встигнуть зробити до ювілейного фестивалю.
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
