Сміття вздовж траси М-15 продовжує накопичуватись.
У квітні Придунав'я одягається в зелене вбрання – висока трава та новий очерет приховують від очей стихійні звалища, що утворилися за два роки великої війни вздовж траси М-15 Одеса – Рені (на м. Бухарест). Але тисячі тон сміття – вони існують. І продовжують накопичуватися.
Отруєний ландшафт
З перших днів широкомасштабної агресії рф проти України було заблоковано роботу портів Великої Одеси, і вантажі пішли через гавані на Дунаї. Так, наприклад, навантаження на порт Рені у 2023 році, порівняно з 2021 роком, збільшилось у 10 разів.
Рені, Ізмаїл, Кілія не були готові до значного збільшення вантажопотоків: тисячі великовантажних автомобілів стояли на трасі міжнародного значення М-15, вони стали складами на колесах.
«Табори» дальнобійників жили на узбіччях, без будь-якої інфраструктури – без туалетів, майже не було контейнерів для сміття. Внаслідок такої «життєдіяльності» траса М-15 перетворилась на суцільне сміттєзвалище, а локації зупинок – на стихійні туалети простонеба.
Масштаби забруднення не досліджені
За даними фахівців Solid Waste Consult «Ukraine – Bavaria», щороку кожен громадянин України генерує в середньому від 300 до 500 кілограмів сміття. Можемо стверджувати, що водії, які живуть на колесах, «виробляють» саме максимальну кількість сміття, оскільки зазвичай користуються виключно бутильованою водою, продуктами харчування в упаковці, одноразовим посудом та засобами гігієни.
Спираючись на цю цифру – 500 кг на людину — можемо стверджувати, що тільки поблизу міста Рені, де стояли в очікуванні порядка двох тисяч фур, за два календарні роки великої війни водії «виробили» приблизно 2000 тон сміття. І все це – на узбіччях.
Чи несе ця ситуація загрозу здоров’ю населення Українського Придунав'я?
— Я не можу нічого коментувати, оскільки не володію інформацією про масштаби забруднення, вони комісійно не досліджувалися, — відповів фахівець Ізмаїльського районного управління ГУ «Держспоживслужба» в Одеській області Юрій Жантик, який курує Ренійську громаду. – Можу лише констатувати, що за два роки спалахів інфекційних захворювань у регіоні не було. Наша служба – орган державного контролю – опікується населеними пунктами: станом сміттєзвалищ, сміттєвих контейнерів тощо. Але збір сміття за населеними пунктами, стан доріг – це питання до екологів, «Укравтодору» та органів місцевого самоврядування.
Двері хворобам відкриті
Ще на початку 2024 року співробітники «Одеського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України» дійшли висновку, що епідемічна та епізоотична ситуація щодо інфекційних хвороб, загальних для людей та тварин, на Одещині характеризується як нестійка. Фахівці зазначили, що рівень захворюваності людей не перевищує середні багаторічні показники, проте є сприятливі умови для поширення хвороб через ризики воєнного часу, значної міграції населення, дикої фауни, техногенних аварій та екологічних проблем. Найбільш небезпечними у поширенні збудників інфекційних хвороб є гризуни, дикі та домашні тварини. Збудники хвороб постійно циркулюють серед тварин, формуючи природні осередки інфекції біля регіону.
Де-юре і де-факто
Хто зобов’язаний забезпечувати порядок вздовж доріг? Згідно ст. 9 Закону України «Про автомобільні дороги», до складу автомобільної дороги загального користування входить не лише проїзна частина, але й елементи санітарного облаштування — «туалети, урни, контейнери для сміття та інше обладнання, призначене для санітарних потреб, розміщення якого здійснюється без отримання дозволів». Згідно п. 6 ст.13 санітарний та екологічний стан автомобільних доріг та смуг відведення – це зона відповідальності органу управління автомобільними дорогами. У нашому випадку – Служби автомобільних доріг в Одеській області. Вона укладає договори з підрядними організаціями на обслуговування доріг. Так, трасу М-15 на півдні Одещини обслуговує ТОВ «Евродор».
Отже зрозуміло, чому Ренійська міська рада, коли почалось забруднення території,
почала писати листи до зазначених установ.
Восени 2022 року Ренійська міська рада отримала відповідь від Служби автомобільних доріг Одеської області, у якої було зазначено, що «постійно проводяться роботи по підтримці смуги відведення автомобільних доріг загального користування державного значення в належному санітарно-естетичному стані в межах наявного фінансування».
— Так, ми обслуговуємо М-15, але фінансування нам виділяється Службою автомобільних доріг лише на забезпечення безпеки руху: ямковий ремонт, встановлення знаків дорожнього руху на аварійно-небезпечних ділянках, — розповідає про стан справ представник ТОВ «Евродор» Артак Аветисян. – Те, що ми робимо по всій трасі – це мізер. Причому, проведені ще минулого року роботи досі нам не сплачені – через відсутність фінансування. І цього року фінансування практично немає. Нам кажуть: покоси трави на узбіччях, прибирання сміття – все це відкласти до кращих часів.
Як повідомила прес-служба Міністерства фінансів, усі кошти з державного дорожнього фонду на 2024 рік (94,7 млрд грн) будуть перенаправленні на потреби оборони.
Отже, спроби налагодити санітарний стан траси М-15 у правовому руслі марні: коштів немає.
Клозети – в головах
— Вирішити питання можна лише одним способом: береш і сам все робиш, — дійшов висновку голова Ренійської громади Ігор Плєхов. – Збираємось з портовими операторами та чистимо околиці порту. Біля сіл громади почистили територію силами комунальних бригад: стало чистіше біля Нагірного, Орлівки, Новосільського. Також силами ЖКС почали збирати сміття навкруги міста Рені.
— На околиці міста у бік Міжнародного пункту пропуску «Рені», де паркувались фури, на ділянці довжиною приблизно 80 метрів бригадою двірників зібрано 2,5 тракторних причепа сміття, – розповідає майстер КУ «ЖКС» Валерій Плачинта. — Але це були «квіточки». Набагато більше сміття накопичилось на трасі М-15, що йде в об’їзд міста: бригада збирала сміття протягом чотирьох днів — навантажили вісім причепів і відвезли на міське сховище ТПВ, але роботу там ще не завершено, ще сміття залишається. Проблема в тому, що нам на вистачає робочих рук: на все місто лише 12 двірників.
Але, мабуть, краще запобігати засмітненню території?
— Намагались! – каже міський голова Ігор Плєхов. – Контейнери для міста купували, але зайвих не маємо. На парковках для збирання сміття ставити старі причепи від тракторів – так простіше вивозити ТПВ. Три дні – і всі болти на колесах відкручені. Водіям робити нічого – прихопили, що «погано лежить». Туалети вздовж дороги намагалися робити, але антисанітарії вийшло ще більше. Під час стоянки багато водіїв пиячать – що діється в туалеті, жах! Спробували поставити два біотуалети – через два дні одного вже не було: напевно якийсь далекобійник, щоб не йти порожнім, закинув біотуалет у кузов — у господарстві йому знадобиться. Як казав герой Михайла Булгакова, «клозети — у головах».
Досвід ЕС: як подолати дорожнє свинство?
Як поставлено роботу по наведенню санітарного порядку вздовж доріг в країнах ЄС, куди мріє потрапити Україна?
— Там у них цивільно, – каже директор Ренійського «АТП-15140» Вадим Українець, який постійно здійснює рейси в країни Європи. – За кожною ділянкою дороги закріплено відповідну фірму, яка стежить за порядком та вивозить сміття. Але порядку не домогтися, якщо ми не притягуватимемо до відповідальності тих, хто викидає сміття. Спробуйте в Австрії викинути пачку з-під цигарок або інше сміття – одразу штраф. Інших варіантів впливу немає. Тільки штрафі – тоді буде порядок та дисципліна. А решта – це лірика.
— У країнах Європи контейнери для сміття встановлені на місцях стоянки і шляхах інтенсивного руху, — розповідає дальнобійник Олександр Гайдаржи. — Кожен водій має пакет, куди він збирає сміття і викидає його виключно в контейнер. В Україні збирання сміття не організовано взагалі – тому такий бруд. Свій пакет зі сміттям я вожу в Україні по тисячі кілометрів, доки не знайду сміттєвий бак десь на заправці. Багато чого залежить від культури самих водіїв: мене бісить, коли я бачу, як з кабіни машини, що йде попереду, вилітає пластикова пляшка. Якщо говорити безпосередньо про Придунав'я, то, я вважаю, контейнери для сміття треба поставити скрізь, де стоять фури. Цю роботу, на мій погляд, має організувати муніципалітет, а вивіз сміття могли б оплачувати портові оператори – це до них вантажі приходять. Думаю, буде правильно, якщо територіальні громади розроблять якісь місцеві правила збору сміття.
– Проблема існує, і мовчати не можна, – погодився державний екологічний інспектор в Ізмаїльському районі Сергій Георгієв. – Подивимося, наприклад, яка ситуація склалася біля протоки Вікета, яка пов'язує озеро Кагул з річкою Дунай. Ця локація – історична зона відпочинку для містян. Але сьогодні тут на трасі М-15 в очікуванні розвантаження стоять фури, а туалету немає — ви не уявляєте, що довкола коїться!
Сергій зазначив, що під час війни фахівці державної екологічної інспекції мусять уникати планових і непланових перевірок. Притягати до відповідальності водіїв, які викидають сміття на дорогу, теж проблема: тут потрібно не тільки «піймати на гарячому», але й залучати поліцію. Якщо не дотриматися процедурних питань, все оскаржуватиметься у суді. До речі, штрафи за ст.82 Адмінкодексу – копійки.
— Ми неодноразово обговорювали проблему з керівництвом громади, але як реально вирішити проблему, чесно кажучи, не знаю, — зізнався екологічний інспектор.
Отже, всі развели руками. І мешканці Придунав’я продовжують жити на пороховій бочці – чи мине епідемія?
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
