Інклюзія у дії: як у Ренійській громаді ведеться робота з особливими дітьми

Успіхи є, головне йти до мети крок за кроком.

За офіційними даними, у Ренійській громаді проживає 125 дітей з інвалідністю. Однак далеко не всі батьки, які виховують дітей із тими чи іншими особливостями здоров'я, оформлюють групу. Але всім дітям без винятку сьогодні надаються рівні освітні можливості.

Вже багатьом знайоме слово «інклюзія» — це процес реального включення в активне життя соціуму людей, які мають труднощі у фізичному розвитку, у тому числі з інвалідністю або ментальними особливостями.

— У всіх дитячих садках міста Рені та у трьох сільських – Долинському, Лиманському та Котловинському відкрито інклюзивні групи, які відвідують 30 малюків, – розповідає директорка КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Ренійської міськради Юліана Мунтян. — Інклюзивні класи відкриті у дев'яти школах Ренійської громади, у них навчаються 60 школярів. З кожною дитиною з особливими потребами працює команда спеціалістів.

Як організовано роботу з особливими дітьми

Про значення цієї роботи вважала за необхідне розповісти мама шестирічного Артемки Юлія Браяк, яка приїхала до Ренійської громади з Миколаєва. Її турбує те, що чимало батьків, у яких особливі діти, вважають за краще замовчувати свою ситуацію, і проблеми при цьому можуть лише посилитися.

— Моєму синові шість років, у нас діагноз аутизму та синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ). Я це не приховую від оточуючих, навпаки, коли ми приходимо, наприклад, на ігровий майданчик, попереджаю батьків нормотипових дітей, що мій син з особливостями. І, як правило, до цього ставляться з розумінням. На заняття до інклюзивно-ресурсного центру ми ходимо вже близько двох років. Заняття безкоштовні. З моїм сином займаються психолог та логопед-дефектолог. Співробітники центру надають підтримку і нам, батькам – інформаційну, моральну та емоційну. Для батьків особливих дітей дуже важлива підтримка з боку, тому що не завжди навіть родичі можуть підтримати таких батьків. Після кожного заняття педагог розповідає, чим займалися, що дитині вдалося, над чим доведеться попрацювати і яким чином. Ми все обговорюємо. Допомога спеціалістів дуже допомагає. Головне — не прогаяти час, займатися. Дітки потім чудово адаптуються у суспільстві, зможуть відвідувати школу та знайдуть себе у житті. Тому я закликаю всіх батьків: якщо є якісь проблеми, питання звертатися до фахівців.

Юлія повідомила, що її син відвідує один із міських дитячих садків, теж абсолютно безкоштовно.

— З дитиною там, крім вихователя, працює помічник. Фахівці центру курирують нашу дитину, консультують асистента та вихователів, пояснюють, як правильно працювати з такими дітками. Раз на три місяці у нас проходять зустрічі, на яких ми обговорюємо успіхи дитини, подальшу нашу програму, з урахуванням досягнутого та не досягнутого, кожен вносить свої пропозиції. І такою допомогою фахівців може скористатися кожен мешканець громади, якщо помітив, що є ті чи інші проблеми із розвитком дитини.

Крок за кроком – до успіху дитини

Фахівці центру можуть розповісти не одну історію успіху.

– Кілька років тому батьки дівчинки звернулися до нас за допомогою, – розповідає один із прикладів директорка КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Ренійської міськради Юліана Мунтян. – У ході комплексної оцінки ми виявили затримку психічного розвитку, розлади поведінки, були інтелектуальні труднощі. У співпраці з батьками (а це завжди 90% успіху), завдяки цілеспрямованій роботі, дівчинка завершила навчання у четвертому класі і знову пройшла комплексну оцінку: жодних її колишніх проблем уже не було виявлено. Вона продовжила навчання у п'ятому класі вже без супроводу. Буває, до нас звертаються батьки дітей, які не розмовляють, і вже за півроку занять результатами вражені і ми, і батьки. Одне слово, є позитивні результати. Вони, звичайно, не такі швидкі, як хочеться, але крок за кроком ми йдемо до поставленої мети.

Як оснащений центр

Коли чотири роки тому ми побували в Інклюзивно-ресурсному центрі Ренійської громади, який почав працювати в будівлі опорного ліцею, обладнання його кабінетів та залів виглядало більш ніж скромно. Сьогодні тут стільки обладнання, що можуть позаздрити навіть Одеські інклюзивні центри. Як вдалося досягти цього?

— У нас завжди було менше фахівців, ніж передбачено штатним розкладом (фахівців і сьогодні не вистачає), тож отримували економію фонду заробітної плати, – пояснила Юліана Мунтян. – І, заручившись необхідними дозволами, ми заощаджені кошти направили на придбання додаткового обладнання.

Про те, як оснащений центр і як він працює – у репортажі на каналі «Новини Рені»

Антоніна БОНДАРЕВА

Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.