Весь час керувалася кредо: «Не підвести».
Пішла з життя екс-директор Новосільської школи Надія Петрівна Вранчану, — про це з сумом повідомив Ренійський відділ освіти.
Надія Петрівна пропрацювала директором сільської школи 19 років, а до цього 6 років – на посаді завуча.
Коли у 2021 році Надія Петрівна прийняла для себе рішення піти з посади через проблеми зі здоров'ям, у телефонній розмові вона пояснила нам своє рішення так:
— Весь час я керувалася своїм кредо «Не підвести». Не підвести колектив, керівництво, дітей та їхніх батьків. Сподіваюся, це мені вдалося. Свого часу я стала директором зненацька: під час літніх канікул Катерина Семенівна Карачебан просто поклала низку ключів на мій стіл і сказала: «Я пішла».
Катерина Семенівна Карачебан, яка приймала нову Новосільську школу, зведену будівельниками з Болгарії, та облаштовувала її, згодом щиро раділа, що її наступниця не лише тримає встановлену планку, а й піднімає її.
Під час перебування Н.П. Вранчану на посаді директора Новосільська школа-ліцей увійшла до сотні найкращих шкіл України та була визнана соціо-культурним центром села.
Надія Петрівна не лише тримала руку на пульсі навчального процесу, а й сприяла тому, щоб якнайбільше дітей ходили до Будинку культури, розвивали свої таланти, вивчали рідну культуру та традиції. Вона сприяла тому, щоб і молоді вчителі брали активну участь у культурному житті села: так зі шкільних розспівок молодих педагогів згодом утворився новий блискучий колектив «Басарабянка».
Директорка намагалася, щоб максимальна кількість дітей брали участь в інтелектуальних конкурсах, у тому числі міжнародних, та раділа, коли вони поверталися додому з перемогами. Можна було будь-коли дзвонити Надії Петрівні – у неї завжди були добрі новини.
Керівник сприяла тому, щоб школярі не забували старше покоління і разом із дітьми нерідко сама приходила до Будинку милосердя, де мешкають одинокі люди похилого віку.
Надія Петрівна заклала безліч добрих традицій, одна з яких – прикрашати рідну школу трояндами: щороку випускники власноруч садили рожеві кущі у шкільному дворі, внаслідок чого утворився мальовничий розарій.
Надія Петрівна, глибоко віруюча людина, сприяла тому, щоб діти росли духовно, відвідували недільну школу. Понад те, вона завжди допомагала проводити масштабні православні заходи.
– Пам'ятаю, ми готували перший телеміст для православної молоді, і я звернувся до директора школи з проханням надати зал, – згадує благочинний церков Ренійського округу о. Петро (Марку). – Яке ж було моє здивування, коли вона не лише дала добро, сама запропонувала свою допомогу, а й принесла мені готовий сценарій, у якому вже все було розписано у всіх деталях! Надія Петрівна з великою відповідальністю ставилася до кожної справи і брала на себе набагато більше, ніж було у її посадових обов'язках. Я завжди дивувався, як часто вона приймає у школі гостей, їх було завжди дуже багато – вона, як керівник, намагалася презентувати школу та вирішувати її питання.
Отець Петро повідомив, що родина Вранчану останнім часом у селі не жила:
— Разом із чоловіком вони переїхали жити до дочки, — сказав настоятель. — Будинок у селі продали. Але багато хто з Надією Петрівною були на зв'язку, підтримували її морально: ми знали, що вона хворіє. Відспівування та похорон пройдуть у четвер.
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
