Рибний промисел та зрошення — наше все.
«Чому румунам можна, а нам – не можна?» Це питання, яке у розпачі дуже часто ставлять рибалки Українського Придунав'я, пролунало і на зустрічі керівників сільгосппідприємств Ізмаїльського району з міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським.
Щороку повторюється те саме лихо: перші місяці у рибалок йдуть на узгодження документів. Не раз бувало, що косяки оселедця вже піднімаються вгору за течією, румунські човни на воді від світанку до заходу сонця, а наші підприємці все ще оббивають пороги чиновницьких кабінетів.
«Рибалки не повинні знати навіть імен чиновників!» – заявив про свою позицію міністр аграрної політики Микола Сольський.
Міністерством розроблено прозорий механізм аукціонних торгів із продажу прав на укладання договорів на право спеціального використання водних біоресурсів.
Суть у наступному: місця рибодобування розбиваються на великі, середні та малі лоти, що продаються з аукціону через «Прозоро». Пройшло підприємство торги, перемогло, купило лот, підписало договір із рибним агентством – і працює.
Прозора формула, але не дарма у нас популярне прислів'я: добрими намірами вимощена дорога до пекла.
— Аукціон – це одна з правильних функцій, я вас підтримую, — сказав міністрові директор ТОВ «Орхідея» (с. Новосільське) Анатолій Кеся, який має причали на Дунаї та двох озерах. – У першому аукціоні я тягався з якоюсь невідомою фірмою, власник якої випередив мене на одну гривню та виграв лот. Він виявився мешканцем Броварів, міста під Києвом. Напрямок роботи — вироблення скла та обробка деревини. Нехай усі беруть участь в аукціонах, але я не уявляю, як підприємець із Києва працюватиме без причалу, без матеріальної бази, без човнів, без нічого? Приїде та візьме у нас все це в оренду? Я вас попереджаю: навіть за 100 тисяч на місяць не віддам свій причал в оренду.
На щастя, Анатолій Семенович Кеся виграв другий аукціон та придбав один лот. А ось його колегі Івану Шевченку, який очолює ПП «Екватор» та веде промисел на річці Дунай, наразі не пощастило. Так вийшло, що на першому аукціоні він був єдиним кандидатом на лот і аукціон без конкуренції був скасований. Тепер доведеться чекати на наступний аукціон. Не важко здогадатися, що в ньому братимуть участь усі, хто програв попередні аукціони. До якого рівня підніметься ціна на лот, можна лише здогадуватись.
Зрозуміло, що ці та інші витрати, які несуть рибалки в процесі промислу, позначаться на ціні на рибу.
У відповідь на це припущення міністр сказав: краще на аукціоні заплатити гроші до бюджету, аніж ті самі гроші платити у вигляді хабарів чиновникам.
Керівник рибальського підприємства ТОВ «Дунай Аквакультура» Дмитро Зеленьків, який працює у с. Орлівка на озері Кагул поставив питання: як у перспективі влада має намір проводити аукціони на право видобутку риби на озерах? Він зазначив, що ТОВ «Дунай Аквакультура» у зариблення озера Кагул вкладає великі кошти, купуючи малька. Як бути, якщо аукціон виграє інше підприємство? Виходить, один сіє, а інший збиратиме врожай?
Міністр сказав, що готовий обговорювати з аграріями всі проблемні питання, крім одного: право на використання біоресурсів надалі купуватиметься лише на аукціонах.
Фермер Іван Кобзаренко із села Котловина просив міністра звернути увагу на проблеми із розблокуванням податкових накладних:
— Половина керівників, які сидять у цій залі, скажуть, що їхню роботу заблоковано. З боку податківців це терор та економічна диверсія, — заявив Іван Кобзаренко та колеги його підтримали.
Як будуть працювати в 2023 році і надалі зрошувальні системи, чи отримають аграрії допомогу від держави – у репортажі на каналі «Новини Рені».
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
