Пневмонія — це захворювання, яке характеризується появою вогнищ запалення у легеневій тканині.
Вона може виникати й у дитячому віці, оскільки імунна система дитини недосконала. При цьому симптоми важче переносяться саме малюками, оскільки хвороба супроводжується високою температурою, сильною інтоксикацією і вираженими дихальними порушеннями.
Цей стан вимагає обов'язкового лікування та не може пройти самостійно в домашніх умовах. Тому з появою перших ознак (інтоксикації, кашлю, високої температури) необхідно звернутися до педіатра. Лікування полягає у призначенні етіотропних препаратів (антибіотиків або противірусних), жарознижувальних, муколітиків для полегшення виведення мокротиння (АЦЦ, Лазолван).
Види пневмоній
Залежно від умов, у яких виникає хвороба, та її причин, лікарі виділяють кілька видів:
- Позалікарняна. Найпоширеніший вид, який розвивається, якщо дитина контактує з інфекцією у повсякденному житті. Такий інфекційний процес може розвиватися бурхливо, проте піддається стандартній терапії та іноді може бути вилікуваний в амбулаторних умовах.
- Госпітальна. Більш важка форма, що розвивається під час перебування у лікарні. Основна її небезпека — штами бактерій, що викликають запалення, резистентні до більшості медикаментів, оскільки розвиваються в умовах стаціонару. Ця хвороба потребує серйозного лікування та ретельного визначення чутливості мікроорганізмів.
- Вроджена. Пов'язана із захворюваннями матері, при яких збудник може потрапити в кров плода та викликати запалення у його легенях. Її ознаки з'являються у перші три доби після народження.
- Вентиляційна. Виникає у малюків, які за медичними показаннями знаходяться на ШВЛ. На жаль, подача кисню в організм у такий спосіб на тлі практично повної знерухомленості часто призводить до запалення через застійні процеси.
В окремий вид можна виділити аспіраційну пневмонію, яка виникає не через контакт з інфекцією, а внаслідок потрапляння в дихальні шляхи вмісту шлунка при блюванні або зригуванні. Кисле середовище агресивне для слизової бронхів і викликає гостре запалення.
Особливості лікування
Терапія призначається після проведення діагностики, за допомогою якої лікар може визначити причину. Після цього обираються препарати:
- антибіотики — якщо було виявлено патогенні бактерії;
- противірусні – для гальмування реплікації вірусів;
- муколітики — для прискорення виведення патогенів;
- бронхолітики – для полегшення дихання.
Діти до трьох років обов'язково повинні бути госпіталізовані до стаціонару, оскільки ризик розвитку ускладнень занадто високий. Стаціонарне лікування проводиться і за різких порушень загального стану у старших дітей. Постійний контроль лікарів потрібен, якщо виявлено супутню хронічну або гостру патологію.
Джерело: anc.ua
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
