«Чорний список» дерев затвердило екологічне відомство України.
Інвазійні види – загроза екосистемі
Навесні 2023 року міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України Руслан Стрілець підписав наказ із переліком дерев, які заборонено використовувати для створення та відтворення лісів та лісозахисних смуг в Україні. До «чорного списку» увійшли 13 видів дерев:
— айлант найвищий,
— аралія маньчжурська,
— в'яз низький,
— гледичія колюча,
— горіх чорний,
— дуб червоний,
— каркас західний,
— клен ясенелистий,
— маслинка вузьколиста,
— павловнія (види та гібриди),
— робінія звичайна,
— черемха пізня,
— ясен пенсільванський.
У міністерстві пояснили, що «сторонні» види дерев здатні змінити чи знищити цілі екосистеми. Не маючи природних ворогів нових територіях, інвазійні види швидко розмножуються, захоплюють простір і витісняють місцеві види природних ландшафтів.
«Три мільйони гектарів лісів в Україні постраждали через російську агресію та потребують відновлення. Затвердження Переліку інвазійних видів – це історичний природоохоронний крок, який дозволить відновити в Україні стійкі до кліматичних змін ліси з високими захисними властивостями та без агресивних видів-чужинців», – зазначив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
У відомстві зазначили, що перелічені види дерев, висаджені до набрання чинності наказом, не вирубуватимуться.
А бджолярі – проти!
З позицією міністерства не погодилися багато бджолярів. Житель міста Рені Іван Буценко, який багато років займається бджолами, звернули увагу на те, що у «чорному списку» є дерева, які є потужними медоносами. Перше — робінія звичайна, відома у народі під назвою біла акація.
Експерти говорять, що одне акацієве дерево у віці 10-30 років «дає» до 8 кілограмів меду. Якщо вулик стоїть поблизу акацієвої лісопосадки, то одна бджолосім'я за сезон цвітіння може зібрати від 40 до 80 кілограмів меду (залежить від погоди).
Хорошим медоносом є і павловнія. А для нашої степової зони це дерево стало популярним ще й тому, що дуже швидко росте: всього за два роки павловня може досягти висоти 5 метрів, а велике листя дасть густу тінь.
З цієї причини останнім часом павловнію стали висаджувати в багатьох населених пунктах Ренійської громади, а також за їх межами, вздовж доріг. У Нагірному павловній засадили пустир уздовж балки, що проходить територією села. У селі Лиманське павлівнією вирішили озеленити територію біля Будинку культури та в'їзд у саме село. Мешканець села Плавні Дмитро Коробер навіть створив невеликий розплідник з виробництва саджанців павловнії – вони мають попит.
Хороший медонос та маслинка вузьколиста, яку жителі Бессарабії зазвичай називають «дика маслина». Експерти говорять про те, що медозбір із цього дерева, яке зацвітає одним із перших, сприяє будівництву сотів, нарощуванню сили сімей до головного медозбору.
Чи залишиться Україна серед лідерів із виробництва меду?
Так, і дика маслина, і біла акація, і павловнія здатні дуже швидко та самостійно захоплювати територію.
— Але ж дуже багато дерев розмножуються кореневими поростями, наприклад, деякі сорти вишні, сливи, малина та інші, — каже мешканка міста Рені дипломований агроном Галина Давіденко. – У нас була на подвір’ї акація, яка давала багато порослі. Ми втомилися з цим боротися і просто пересадили її подалі від городу. Але акація цінується тим, що є добрим медоносом. Мій тато, який все життя був лісником і займався бджолами, навіть свого часу посадив неподалік будинку акацієвий гай.
Бджолярі вважають, що скорочення посадок медоносних дерев призведе до скорочення виробництва меду. Адже на сьогоднішній день Україна – один із найбільших у світі постачальників меду. Найбільшим виробником меду є Китай, його частка у загальному світовому обсязі продукції становить 27%. На другому місці – Туреччина, на яку припадає 5,6% ринку. Замикають трійку лідерів Аргентина та Україна: частка кожної з країн у сукупному виробництві меду у світі склала 4,2% (78 тис. тонн).
Бджолярі сподіваються, що міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України перегляне «чорний список» – щоб зберегти позиції України з виробництва меду.
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
