Сезонні поради від фахівця для мешканців Придунав’я.
Важлива інформація для виноградарів: встановлено, що у насадженнях винограду триває літ метеликів гронової листокрутки І покоління та відбувається розвиток хвороби мілдью. Про це повідомила державна фітосанітарна інспекторка Валентина Кулаксиз.
-Гронова листокрутка — один з найбільш небезпечних шкідників винограду, — повідомляє фахівчиня. — Чисельність і шкідливість її залежить від своєчасних та якісно проведених захисних заходів. Гусениці листовійки пошкоджують зав’язі, зелені та дозрілі ягоди, котрі або осипаються, або загнивають. Втрати врожаю можуть становити 25-30 %, а за високої чисельності шкідника — навіть 100%.
Проти гронової листокрутки у насадженнях винограду обприскування проводять на початку або в період масового відродження гусениць. Вразі необхідності проведення обробок проти кліщів, додають препарати акарицидної дії за умови їх сумісності.
Мілдью є найбільш небезпечною і найпоширенішою хворобою винограду. Нею уражуються всі зелені частини рослини: пагони, грона, листя, вусики, суцвіття. Характеризується появою блідо-зелених або жовтуватих маслянистих плям на листках. У вологу погоду на ураженій тканині з нижньої частини з’являється білий наліт. Пізніше плями стають червонувато-бурими, в ураженій тканині з’являється некроз, після чого ягоди і листя винограду опадають, не виключено й всихання грон і суцвіть рослини. На молодих пагонах, вусиках, квітконіжках формуються видовжені, злегка вдавлені бурі плями, що вкриваються білим нальотом. У вологу погоду вкриваються білим нальотом, у суху — деформуються та засихають. Якщо з хворобою не боротися, вона здатна повністю знищити врожай.
Необхідно вести постійний моніторинг і заздалегідь планувати заходи щодо обмеження чисельності шкідників та хвороб на насадженнях.
Власникам плодових дерев слід звернути увагу на те, що в плодових садах розпочався літ яблуневої плодожерки І-го покоління. У садах кісточкових порід виявлено ураження кучерявістю листків персика.
Яблунева плодожерка — один із найнебезпечніших шкідників плодових культур. Метелик темно-сірий у розмаху крил 18-20 мм., довжина тіла 10 мм. Активні метелики у вечірні години, вдень вони ховаються на нижній частині листя і на гілочках. Через 2-3 дні після вильоту самиці стають статевозрілі і починають виділяти речовину – статевий феромон, що притягує самців. Після парування через 1-3 доби самиці відкладають яйця – по одному на плоди та листя, середня плодовитість метеликів першого покоління — 50-150 яєць. За суми ефективних температур 2300С (+100С) відбувається відродження гусениць І покоління.
Гусениця харчується м’якоттю і насінням плоду. Живлення зазвичай триває 21–23 доби. Пошкоджені плоди обпадають, загалом втрати врожаю можуть досягати 60 — 70%.
Необхідно застосовувати інсектициди рекомендовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні». Всі роботи по обмеженню чисельності шкідливих організмів необхідно проводити суворо дотримуючись правил техніки безпеки при роботі з пестицидами та агрохімікатами.
Кучерявість листків персика – це грибкове захворювання, особливо часто вона проявляється при затяжній прохолодній і дощовій весняній погоді.
Захворювання охоплює лише молоді пагони і листя через 5-7 днів після їх появи. Менше схильні до кучерявості зрілі листя. На молодих листочках утворюються пухирчасті здуття світло-зеленого кольору, пізніше вони стають рожевими і навіть червонуватими. З часом листя втрачає форму – стає кучерявим. Заражені листки швидко всихають, чорніють і опадають, а плоди на деревах перестають розвиватись й засихають. Уражені дерева майже відразу перестають плодоносити. Нові пагони всихають, що призводить до послаблення дерева і його загибелі в наступну зиму.
Рекомендуємо обробити листя персика від кучерявості листя, щоб зберегти урожай, а саме – провести оздоровлення фунгіцидами, які рекомендовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Обробки пестицидами слід проводити в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години, обов’язково дотримуючись правил техніки безпеки.
Підготувала Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!



