Сергій Строя — про досягнення (частина перша).
Під завісу 2023 року ДП «Ренійський морський торговий порт» надав спонсорську допомогу у розмірі 100 тисяч гривень одній із соціальних установ міста Рені. Це стало знаковою подією, оскільки ще два роки тому борги цього підприємства обчислювалися десятками мільйонів гривень – державна стивідорна компанія сама потребувала підтримки громади.
У період великої війни ситуація змінилася: як повідомив директор підприємства С.К. Строя, у 2023 році ДП «РМТП» перерахувало до державного бюджету понад 300 мільйонів гривень податків та зборів, до місцевого – понад 40 мільйонів. При цьому на рахунках підприємства – сотні мільйонів чистого прибутку, і була можливість зароблені гроші інвестувати у розвиток.
Але які перспективи? Про це і багато іншого йшлося в інтерв'ю з директором ДП «РМТП» Сергієм Строя, який, нагадаємо, був призначений на посаду в березні 2023 року.
-Ренійський Центр для дітей та молоді з обмеженими можливостями висловив свою подяку колективу ДП «Ренійський морський торговельний порт» та особисто Вам, Сергію Костянтиновичу, за спонсорську допомогу. Чому ухвалено рішення допомогти саме цій соціальній установі?
— Нашої особливої заслуги у цьому рішенні немає. Ми, як державне підприємство, всі платежі здійснюємо згідно з фінансовим планом, який затверджується у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінінфраструктури). Є певний поріг, коли фінансові плани узгоджуються й у Кабінеті Міністрів України. Коли ДП «РМТП» отримало затверджений на 2023 рік фінансовий план, там був рядок «благодійна допомога» та передбачено 100 тисяч гривень.
Коли до кінця року ми переконалися в тому, що наше фінансове становище є досить міцним, достатньо коштів на рахунках, щоб надати допомогу згідно з фінансовим планом, я звернувся до Ренійської міської ради, повідомив, що у нас є можливість допомогти. У пріоритеті, звичайно, старше покоління та діти. У міськраді підказали, що є реабілітаційний центр для дітей та молоді з обмеженими можливостями, і ця установа потребує розвитку. Є порядок надання спонсорської допомоги, щоб усе було прозорим і дійсно дійшло до тієї групи нашого соціуму, яка потребує цієї допомоги.
-Сам факт надання ДП «РМТП» спонсорської допомоги – це знакова подія, адже був період, коли міськрада навіть звільняла підприємство від земельного податку, щоб уповільнити падіння в боргову яму. З якими виробничими показниками ДП «РМТП» завершило 2023 рік? Якими є обсяги перевалки, на скільки вони зросли порівняно з результатами 2022 року?
— У 2023 році ми самі ставили собі завдання вийти на показник 4 мільйони тон – гарна цифра, дуже хотілося. Трохи не вистачило: вантажоперевалка склала 3 млн 993 тис. тон, при плані 2 млн 990 тис. тон – це був результат 2022 року. Тобто перевалили на мільйон тон більше, ніж було у 2022 році, хоч і він був результативним для підприємства.
Такого показника вантажоперевалки, як у 2023 році, не було за весь період незалежності України.
Ви ж розумієте, що я зараз говорю лише про показники ДП «РМТП», адже крім нас ще є понад десяток портових операторів, терміналів, чиї показники теж входять до загальної суми, яку показує «Адміністрація морських портів України» як вантажообіг Ренійського морського порту в 2023 році. І, наскільки я розумію, ця цифра порадує всіх. Ті 10 мільйонів тон, про які ми згадували, як про рекорд Ренійського морського торговельного порту в найкращі по завантаженню роки, ці 10 мільйонів загалом по порту в 2023 році набрали і навіть перевищили цю цифру. Але цей результат нехай озвучує керівництво Ренійської філії ДП «АМПУ».
-Напевно, у десяти мільйонах тон частка ДП «РМТП» найбільша?
— Думаю так. Але я хотів би сказати про тенденції, про перспективи. Наш порт відрізняється від усіх інших тим, що завжди був залежним від тих чи інших політичних подій. Хто в портах Великої Одеси, в Миколаївських портах чи на Азові замислювався про те, що буде з їх завантаженням у період війни в Югославії? А Придністровський конфлікт, коли залізницю перекривали то одні, то інші? Кого це цікавило (я зараз говорю про людей, зайнятих у портовій діяльності), крім нас? Та нікого!
-В історії Ренійської гавані на Дунаї геополітичні події іноді ставали чинниками зростання – у Першу світову війну, у період співпраці країн соцтабору, наприклад.
— І ось у період цієї широкомасштабної війни в Україні, яка, безумовно, торкнулася всіх портів… Язик не повертається сказати, що ми в плані завантаження отримали преференції. Як можна говорити про преференції, коли йдеться про війну, коли гинуть люди.
-Давайте скажемо так: на порт Рені та інші порти на Дунаї лягла важлива місія – максимально здійснювати відвантаження українського зерна на експорт, що підтримало економіку України, наш аграрний сектор у воєнний час.
— Це так: коли 2022 році порти Великої Одеси перестали працювати, на Дунай пішли великі потоки вантажів. 2023-му їх побільшало, бо ми почали пристосовуватися, активізували діяльність.
Але в останній період часу, дякувати Богові, вже запрацювали Чорноморські порти, і ті вантажі, які зайшли на Дунай, повернулися до своїх рідних портів. Відповідно, у нас обсяги впали. Вже у листопаді 2023 року ми перевантажили менше, ніж у жовтні.
Щиро кажучи, ми дуже переживали, бо вся логістика – на користь Одеських портів. Якщо дивитися на темпи роботи у січні, тенденція зниження є, але причин для паніки поки що особливих немає.
Наше завдання — ми з моїми заступниками говоримо про це щодня ще з осені минулого року — утримати, наскільки це можливо, те, що прийшло зараз, і повернути, наскільки це можливо, все те, що колись з різних причин від нас пішло.
-Яким чином?
— З 1 грудня 2023 року ми вже знизили тарифи на наші послуги, причому, за деякими позиціями дуже помітно знизили. Ми ставили собі завдання утримати ті вантажопотоки, які, згідно з логістикою, повинні повернутися в свої порти на Чорному морі.
-Але тарифи треба, напевно, узгоджувати із міністерством? Ви не можете одноосібно, як можуть приватні компанії, регулювати тарифи?
— Наші тарифи розраховані на підставі калькуляції, де передбачена рентабельність. Залежно від того, як складеться ринок транспортних послуг, вона може бути підвищена. Коли бачимо, що ситуація на ринку різко змінюється, ми можемо знижувати рентабельність до відомої межі. Зрозуміло, що ніхто збитково не працюватиме.
Звичайно, коли йдеться про тарифи, ми ґрунтуємося на собівартості перевалки, яка теж змінюється, тому що змінюється заробітна плата, ціна електроенергії, газу, ПММ і так далі.
Рівень рентабельності ми визначаємо для кожного випадку окремо, і в цьому плані абсолютно самостійно можемо приймати рішення.
Звісно, ми періодично повідомляємо профільне Міністерство про тарифи, але це не означає, що за узгодженням кожного тарифу я маю їздити до Києва.
Тарифи вже не встановлюються централізовано, як це було за радянських часів: тобі встановили тарифи десять років тому, от і працюй за ними. А те, що все тече, змінюється, це нікого не хвилювало. Зараз підходи змінилися. Більше того, вже наприкінці минулого року нашим керівництвом неодноразово порушувалася тема логістики, йшлося про різницю витрат у доставці вантажів до портів Дунаю та портів Великої Одеси. Нас керівництво закликало реагувати на ринок, і ми це робили. Такий підхід дозволив нам заробити 2023 року сотні мільйонів гривень чистого прибутку.
Як ДП «РМТП» розпоряджається своїми фінансами – у другій частині нашого інтерв’ю.
Антоніна БОНДАРЕВА
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
