Чи стане 2024-й — роком Великої утилізації?
Майже мільйон гривен за рік витрачає ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» на сплату якірного збору за флот, який давно не використовується. Тому керівництво пароплавства прийняло рішення про утилізацію флота, непридатного до експлуатації, і звернулось за підтримкою до профільного міністерства. Про це повідомив на своєї сторінці в Фейсбук генеральний директор ПрАТ «УДП» Дмитро Москаленко. Він зазначив, що «кладовище кораблів» — не лише коштує майже мільйон, а ще й займає величезну територію і заважає розвитку 4-ого затону, ускладнює судноплавство та постановку суден для проведення ремонтних робіт.
Дмитро Москаленко розповів, що на кладовищі стоять:
— Три морські суховантажі типу «Ізмаїл» вагою 1 635 т кожен. Всі вони досить давно перебувають у відстої. Технічній стан не дозволяє говорити про можливість відновлення;
— Чотири пасажирські судна на підводних крилах типу «Метеор» та «Восход» віком 38-40 років також давно не затребувані та непридатні для експлуатації;
— 27 одиниць службово-допоміжного флоту з корпусами, що проіржавіли, прогнили. Найстаріші з них — суднопідйомники «Київ-1,2» ще 1941 року;
— Чотири річкові буксири (вік 61-56 років) — розукомлектовані та непридатні до роботи.
— Річкові баржі типу УДП-С. Морально та фізично застаріли.
— 24 ліхтери типу ДМ (але вони ще можливо знадобляться для будівництва нових барж-зерновозів типу SLG на КССРЗ).
Гендиректор зазначив, що «цього року ми маємо це все списати, та вирішити його подальшу долю. Морські судна реалізуємо на аукціоні. Все інше або самостійно ріжемо на металобрухт (для цього потрібно отримати ліцензію), або реалізуємо компаніям, які спеціалізовано займаються таким видом діяльності. Наразі наші фінансисти проводять розрахунки – що є більш вигідним для підприємства. Для «УДП» утилізація «кладовища» є умовою розвитку інфраструктури обслуговування флоту. Робимо все максимально прозоро та публічно. Щоб не виникало жодних питань – чому і як. Як би не було, 2024 рік має стати роком не лише початку Великої модернізації, але й роком Великої утилізації», — написав Дмитро Москаленко.
Нагадаємо, що до широкомасштабної війни у 2020 році керівництво ПРаТ «УДП» збиралося передати корпоративні права «УДП» угорській компанії «Business Shipping Company LLC». Проти цього виступила профспілка підприємства, яку підтримали багато депутатів Ізмаїльської районної та Одеської обласної рад. У результаті угода не відбулася.
Депутати порушили питання про відповідність в.о. директора правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» Олексія Хомякова займаній посаді.
У перші дні війни ПрАТ «УДП» очолив Дмитро Москаленко, і вже за підсумками роботи у 2023 році він звітував про позитивні зміни на підприємстві: збільшився обсяг перевезень, сплачено у два з половиною рази більше податків, середня зарплата зросла більш ніж у два з половиною рази – до більш ніж 25 тис. грн.
— Ми повернули всі наші морські судна та відновили перше з них – «Вилково», яке вже виконує перші рейси, — пише Москаленко. — Ми повернули та відновили наш величезний плавкран. Він також працює і забезпечує дохід підприємства. Круто спрацювала наша перевалка – оброблено 262 тис. тон вантажів. Це інвестпроект, який збільшив доходи, рентабельність перевезень та посилив ринкові позиції «УДП». Але головне навіть не рекордні показники. Цього року відбулись події, які мають визначити подальшу долю «УДП» на наступні 30-40 років. Влітку ми підписали угоду про співпрацю з IFC (Міжнародна фінансова корпорація), успішно пройшли перші підготовчі етапи та впритул наблизилися до наймасштабнішої інвестиційної програми в історії «УДП».
Підготувала Антоніна БОНДАРЕВА
Фото ілюстративне.
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
