Зловмисники продовжують активно експлуатувати довірливість українців, особливо в умовах воєнного стану, впроваджуючи нові схеми обману.
Вітчизняний платіжний ринок зазнав серйозних збитків через недбалість клієнтів банків та платіжних систем.
За даними Національного банку України, у 2023 році кількість незаконних операцій із платіжними картками різко зросла на 25% порівняно з попереднім роком, досягнувши 272 тисяч випадків.
Причиною такого стрімкого зростання шахрайства в основному стало розголошення користувачами конфіденційних даних своїх платіжних карток та облікових записів. Через необережність українців зловмисники завдали збитків на суму майже 833 мільйони гривень, що на 73% більше, ніж у 2022 році. При цьому середня сума однієї незаконної транзакції минулого року становила 3065 гривень.
Незважаючи на загрозу шахрайства, кількість активних платіжних карток в Україні продовжує зростати, збільшившись на 13% порівняно з 2022 роком. Це свідчить про підвищену популярність безготівкових розрахунків серед населення.
Експерти застерігають, що недостатня поінформованість щодо правил кібербезпеки призводить до опублікування конфіденційних даних у відкритих джерелах та полегшує роботу шахраїв. Представники НБУ закликають громадян бути пильними та ніколи не розголошувати реквізити карт, паролі та одноразові коди.
Найбільша частка випадків платіжного шахрайства у 2023 році відбувалася в інтернеті та становила 83% загальної кількості інцидентів. При цьому середня сума однієї незаконної інтернет-транзакції зросла на тривожні 31% – до 3150 гривень.
Основним методом зловмисників була соціальна інженерія – злочинці вміло маніпулювали довірливими користувачами, здобуваючи конфіденційні платіжні дані. На соціальну інженерію припало 80% від суми всіх збитків у 2023 році, що значно більше, ніж роком раніше (у 2022 – 53%).
Серед найбільш поширених сценаріїв — розсилка шахраями фейкових повідомлень про нібито державну допомогу або соціальні виплати. Перейшовши за шахрайським посиланням та залишивши платіжні реквізити, користувачі самі відкривали злочинцям доступ до своїх коштів.
Не менш популярним стало підроблення SIM-карт клієнтів і виманювання кодів доступу до мобільних додатків банків. Отримавши контроль за фінансовими номерами, зловмисники могли вільно розпоряджатися рахунками жертв.
Значна кількість інцидентів сталася через телефонні дзвінки від нібито працівників банків та інших офіційних установ, які видурювали у довірливих клієнтів реквізити карток та одноразові паролі під різними приводами.
Зрештою, шахраї активно спокушали користувачів фейковими «можливостями додаткового заробітку» в інтернеті та месенджерах, спонукаючи їх до покупок та переказів на рахунки злочинців.
Незважаючи на системні зусилля Національного банку України, Кіберполіції та інших державних органів щодо підвищення фінансової грамотності населення та блокування шахрайських ресурсів, злочинці продовжують успішно експлуатувати довірливість українців.
Користуючись складною військовою ситуацією у країні, зловмисники вміло маніпулюють емоціями людей, знаходячи нові способи обману. Під приводом державної допомоги, соціальних виплат або «можливостей додаткового заробітку» шахраї виманюють у довірливих громадян конфіденційні платіжні дані та привласнюють їх кошти.
Представники НБУ наполегливо закликають українців дотримуватись основних правил кібергігієни і ніколи не розголошувати реквізити платіжних карток, паролі до інтернет-банкінгу, одноразові коди з SMS тощо. Особливою небезпекою є використання не персоніфікованих SIM-карток, від яких рекомендується відмовитися на користь «прив'язки» номера до особистих даних.
Для підвищення захисту платіжної системи учасники ринку до 2024 р. мають запровадити механізми посиленої автентифікації клієнтів. У той же час НБУ продовжуватиме інформаційні кампанії з роз'яснення правил фінансової безпеки серед населення.
Підготував Валерій КРИВОРОТ
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!
